17 грудня 1877 року в селі Шпичинці (нині Житомирської області) народився відомий український етнограф, пам’яткоохоронець та музейний діяч Данило Михайлович Щербаківський.
Декілька років після закінчення Київського університету, Данило Михайлович працював учителем в Умані: навчав дітей історії, етнографії та українській народній творчості. У 1907-му переїхав до Києва, став членом Українського Наукового Товариства, а в 1910 році очолив етнографічний та історичний відділи Київського художньо-промислового й наукового музею імені Миколи ІІ. Окрім того, Данило Щербаківський був членом Київського товариства старожитностей і мистецтв та Київського товариства охорони пам’яток мистецтва і старовини.
У кінці 1917 року Федір Ернст повернувся із першого заслання і одразу поринув у культурно-наукове життя Києва, поновив спілкування з Миколою Біляшівським і Данилом Щербаківським. Саме Данило Михайлович, разом із декількома іншими членами Українського Наукового Товариства, у 1918 році дав рекомендацію Федору Ернсту на вступ до організації, додавши до своїх підписів список наукових праць Федора Людвіговича. На виставці «Рятував від небуття. Музейний простір і всесвіт особистості Федора Ернста» експонується цей рекомендаційний лист. Для виставки його надав Інститут рукопису Національної бібліотеки імені Вернадського.
Уже на початку 1920-х років Федір Ернст жваво листувався із Данилом Щербаківським – оповідав йому про зруйновані пам’ятки Києва, про свої поїздки українськими містами і селами з метою дослідити стан збереження пам’яток культури й архітектури. Декілька цих листів зберігаються сьогодні в архіві Інституту археології НАН України. Виставка «Рятував від забуття. Музейний простір і всесвіт Федора Ернста» у Національному музеї історії України представляє 2 листи мистецтвознавця, в яких він розповідає Щербаківському про своє перебування в Криму влітку 1924 року.
Коли Федір Ернст у 1923 році очолив художній відділ Першого державного музею (з 1924 року – Всеукраїнського Історичного музею імені Тараса Шевченка), він почав працювати разом із Данилом Щербаківським. Разом їздили в експедиції, збирали предмети старовини, поповнюючи музейну колекцію, а також створювали виставки. Однією з них стала виставка, присвячена творчості Георгія Нарбута, що відкрилася в музеї у 1926 році. Ще 1 лютого 1923 року Федір Ернст надіслав повідомлення Данилу Щербаківському, що 30 січня його обрали членом Комітету з організації посмертної виставки творів Нарбута. Оригінал документа, що представлений сьогодні на виставці у МІСТ, зберігається в архіві Інституту археології НАН України.
Завітайте на виставку «Рятував від забуття. Музейний простір і всесвіт Федора Ернста», щоб більше дізнатися про видатних українських пам’яткоохоронців та музейників першої половини ХХ століття.
Підготувала Олена Кохан, наукова співробітниця музею
