Третій Універсал Української Центральної Ради, 7(20) листопада 1917 р. Друкарський відбиток. Із зібрання Національного музею історії України.

Проголошенню передувало повалення Тимчасового уряду Росії, що відбулося унаслідок більшовицького перевороту 7 листопада 1917 року. Між УЦР та Тимчасовим урядом точилася перманентна політична боротьба на ґрунті заперечення ним автономії України, та УЦР засудила таке насильницьке захоплення влади. Відтак три опозиційні одна до одної сили змагалися за владу в Україні. Це були: Штаб Київського військового округу, який представляв апологетів скинутого Тимчасового уряду; Рада робітничих та селянських депутатів – репрезентант більшовиків в Україні; УЦР, затверджена Національним конгресом ще у квітні 1917 року як легітимний представницький орган народу України.

Невдовзі влада перейшла до Української Центральної Ради.

Засвідчуючи серйозність намірів, УЦР Третім Універсалом проголосила Українську Народну Республіку. Українська Центральна Рада та її уряд – Генеральний Секретаріат, визнавалися єдиною владою на українських землях (йшлося про 9 губерній) аж до виборів до Всеукраїнських установчих зборів – найвищого законодавчого органу. Він мав визначити основні державні засади.

Документ закріплював основні демократичні свободи: свободу слова, зборів, недоторканість особи та помешкання. Проголошувалися 8-годинний робочий день, державний контроль над виробництвом, скасовувалася смертна кара, оголошувалася амністія політичним вʼязням. В Україні мали створити незалежний суд, визнавалися права автономій для національних меншин. Було заявлено про необхідність укладення миру.

Третій Універсал проголошував Україну як таку, що перебуває у складі федеративної Росії. Це була контроверсійна заява, оскільки такої Росії на ту мить вже не існувало. Незважаючи на це, документ визначив державницьке спрямування політики України за доби Української Центральної Ради.

Підготувала Ярина Вовк, провідна наукова співробітниця відділу «Українська революція 1917–1921 років»