16 листопада минає 25 років із дня смерті Лідії Мефодіївни Митяєвої (14.04.1923—16.11.1996) — української художниці скла, заслуженої художниці УРСР, народної художниці України. Її творча спадщина презентована у зібранні Національного музею історії України підбіркою авторських робіт, яка нараховує більше 300 одиниць зберігання.

Художню освіту Лідія Митяєва здобула у Київській художній школі ім. Т. Г. Шевченка, де навчалася у 1938—1941 рр. Працювала художником на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, у 1951 р. перейшла на Київський скло-термосний завод (із 1960 р. — Київський завод художнього скла) . Уже через два роки на виставці Українського прикладного мистецтва, організованою Спілкою художників України в Києві, Лідія Митяєва представила свій авторський спосіб декоративного оформлення скла. Її ваза для квітів оздоблена українським народним орнаментом, який був виготовлений у техніці глибокого травлення («галле») по накладному молочно-білому та синьому склу.

Декоративна ваза «Український орнамент». 1950-ті рр. Накладне скло, видування, травлення типу «галле».

Як професійний митець Лідія Митяєва мріяла про опанування технікою роботи із гутним склом. Це мистецтво вільного формування, що дозволяє передати пластичність матеріалу. Художниця почала вивчати колекції старовинного українського гутного скла в музеях України, експериментувати, тісно співпрацювати з хіміками заводу над кольоровою гамою скла. У своїх виробах мисткиня почала поєднувати традиції української гути з новітніми техніками оздоблення виробів та яскравими барвами. Виразним прикладом є декоративний набір «Червоний» (1972 р.), в якому кольорові образи своєрідно доповнюють гутні техніки — печатки-наліпи та ліплення.

Декоративний набір «Карпати». 1971 р. Кольорове скло, гута, ліплення.

У 1960-х рр. на заводі був сформований художній колектив, який відродив традиції української гути. Лідія Митяєва з її індивідуальним почерком майстра-художника, стала одним із її фундаторів. Саме з її ім’ям пов’язані всі етапи становлення та розквіту Київської школи художнього скла. У 1970—1980-х рр. вона виявила себе як майстер кольорового ансамблю. Це образно-асоціативні композиції, якими проілюстрована глибока любов до рідного краю, його природи, архітектури, любов до людини. Зразком подібних ансамблів є набір «Карпати» (1971 р.), який з’явився під впливом народної гуцульської архітектури. Втілював авторські художні задуми біля печі майстер-склодув Віктор Погребний.

Вироби Лідії Митяєвої були представлені на міжнародних виставках та ярмарках декоративного мистецтва в США, Бельгії, Фінляндії, Індонезії, Кореї, Норвегії, Італії, Франції та в інших країнах.

Підготувала Ольга Іванова, завідувачка науково-освітнього відділу