30 вересня в Україні відзначають День бібліотек – установ, які відіграють важливу роль у розвитку вітчизняної освіти, науки та культури. Національний музей історії України також має власну книгозбірню.

Трактат Г.В.Міллера «Коментарі до тангутських написів, виявлених у Сибіру» (1747) із власнцьким автографом археолога М.Макаренка

Відлік її історії починається зі створення 1902 року бібліотеки Київського музею старожитностей і мистецтв. Бібліотечні зібрання цього музею, який у 1904–1924 роках мав назву Київський художньо-промисловий і науковий музей (КХПНМ), нині є складовою частиною книгозбірні Національного музею історії України.

Історія України Г.Л. де Боплана (1861) із бібліотеки П.Потоцького

До бібліотечного фонду також увійшли книги з бібліотек Всеукраїнського історичного музею імені Тараса Шевченка (1924–1934) та Центрального історичного музею України (1934–1941) – музейних установ, що були правонаступницями КХПНМ.

Праця праця П.-Ф. Гюйо-Дефонтена «Історія революцій у Польщі від початку монархії до смерті Августа ІІ» (Aмстердам, 1735) з власницьким автографом відомого українського етнолога Хв. Вовка

До того ж у бібліотеці Національного музею історії України зберігаються книги з відбитками бібліотечних штемпелів Київського університету Святого Володимира, Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії, Кабінету українського мистецтва ВУАН, Археологічного музею ВУАН, Архіву давніх актів у Києві, Віленської комісії з розбору давніх актів, Всеукраїнського археологічного комітету, Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва, Смілянського музею цукрових заводів, Національної бібліотеки української держави в Києві, Першої уманської гімназії ім. Б. Грінченка та ін.

Наукове видання з відбитком штампу бібліотеки Київського музею старожитностей і мистецтв

У книгозбірні музею наявні й досить рідкісні видання XVIII – першої половини ХІХ ст. Вони походять із приватних бібліотек антрополога Хведора Вовка, археолога Миколи Макаренка, колекціонера старожитностей Павла Потоцького, інших поціновувачів та колекціонерів старовинної книги.

Екслібрис Хв.Вовка

Екслібрис відомого колекціонера західноєвропейського живопису В.Щавинського.Худ. М. Яковлєв. 1910. Цинкографія.

Серед видань із дарчими написами, автографами та екслібрисами є чимало книг, що походять із приватних книгозбірень відомих діячів української культури, науки та мистецтва – В. Антоновича, В. Базилевича, Д. Багалія, М. Біляшівського, К. Болсуновського, М. Василенка, В. Верховинця, В. Грінченка, С. Голубєва, В. Данилевича, Л. Добровольського, Д. Дорошенка, М. Драгоманова, П. Єфремова, В. Завитневича, І. Каманіна, В. Караваєва, К. Квітки, П. Клименка, Г. Колцуняка, А. Кримського, О. Лазаревського, В. та О. Левицьких, А. Лободи, В. Ляскоронського, митрополита Флавіана, Н. Мовчанівського, І. Моргілевського, Я. та О. Новицьких, О. Русова, О. Сластіона, А. Стороженка, Л. Чикаленка, В. Хвойки, С. Шамрая, К. Широцького, Ф. Шмідта, В. Щавинського, Д. Щербаківського, Д. Яворницького.

Підготувала Олена Попельницька, провідна наукова співробітниця відділу історії України XIV – початку ХХ ст.