24 травня, в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, відзначається День слов'янської писемності і культури. Із цими святими пов'язують появу слов'янської абетки. Як відомо, таких абеток було дві – глаголиця і кирилиця. До того ж Кирило й Мефодій створили глаголицю. Кирилиця, що базується на грецькому алфавіті, виникла дещо пізніше – наприкінці ІХ ст. як розробка болгарської школи книжників.
Вважається, що прийняття християнства (988) сприяло поширенню писемності у Давній Русі. Однак східні слов’яни мали своє письмо ще до цього. Нові абетки поширилися на Русі в кінці Х ст. Поступово кирилична азбука витіснила глаголицю. Тоді ж зʼявилася і перша школа в Києві, відкрита при Десятинній церкві. Ця подія згадується у «Повісті минулих літ» (1113): «В літо 988 Володимир почав посилати забирать дітей у нарочитих мужів своїх і віддавати їх на навчання книжне». На території садиби НМІУ до 1000-річчя заснування школи в 1988 р. встановили пам'ятний знак (скульптор – В. Шишов, архітектор – А. Мілецький).
В музеї зберігається значна колекція речей, повʼязаних із розвитком писемності та письмовим приладдям від давнини до сучасності, частина матеріалу представлена в експозиції. Безпосередньо про розвиток писемності на Русі розповідають експонати залу № 9. На жаль, оригіналів писемних джерел, написаних на дуже дорогому пергаменті, не збереглося, але як «матеріал для письма» використовували майже все, що хоч трохи піддавалося обробці,: віск, бересту, тиньк на стінах церков, глиняні й навіть металеві вироби. Написи на цих поверхнях наносили загостреними з одного боку паличками-стилосами, які на Русі називали «писалами». Гострим кінцем такого металевого писала продряпували знаки на поверхні, а тупим затирали помилки.
Цікаво, що за допомогою літер наші предки писали не тільки цифри, а й ноти! Книги, від яких збереглися лише застібки, написані чорнилами здебільшого за допомогою гусячих пер, при цьому використовувся ранній різновид кириличного письма – устав. Прості глиняні чорнильниці представлені в експозиції.
Мінялися стилі письма, приладдя, матеріал, на якому писали, але основа абетки, якою ми користуємося і нині, залишалася незмінною.
Підготувала Ірина Вітрик, старша наукова співробітниця МІКУ-НМІУ
