Оригінал пекторалі можна буде побачити на виставці в Музеї історичних коштовностей України

30 липня 2021 року в Музеї історичних коштовностей України відкривається виставка “Пектораль. Знахідка століття”, присвячена унікальним знахідкам із кургану Товста Могила.

У 1971 році експедиція Інституту археології під керівництвом Бориса Мозолевського досліджувала курган Товста Могила поблизу м. Орджонікідзе, нині м. Покров. 21 червня археологи знайшли золоту пектораль, яка стала найвідомішою археологічною знахідкою України.

30 липня — не випадково обрана дата для відкриття виставки “Пектораль. Знахідка століття”. Цього дня 50 років тому експедиція завершила свою роботу і знайдені старожитності набули статусу музейних експонатів. Тому експонати у вітринах музею розміщені за хронологією їхнього знайдення під час дослідження кургану. Зокрема, в експозиції будуть артефакти з кургану Товста Могила, які ніколи раніше не представляли широкій аудиторії: предмети кочового побуту, зброя, посуд, оздоби спорядження коней, коштовні прикраси скіфського вбрання.

Євген Коновалець — одна з найвизначніших постатей в українській історії ХХ століття.

Організатор Корпусу Січових стрільців — найбоєздатнішого підрозділу у складі Армії УНР, комендант Української військової організації, голова Організації українських націоналістів, він довгий час лишався «в затінку» своїх послідовників, яких радянська (а за нею — і російська) пропаганда системно дискредитувала та демонізувала.

Утім, попри визначні бойові та політичні заслуги перед Україною, Коновалець лишався звичайною людиною — любив свою родину, мандрівки, умів знаходити спільну мову з різними людьми. Багато курив і любив шоколад. Останній факт зіграв у його житті фатальну роль.

Саме цей, людяний, аспект і намагалися підкреслити організатори виставки «Щиро Ваш. Євген Коновалець», яка 14 червня, в день 130-й річниці від дня народження провідника ОУН, відкрилася в Національному музеї історії України.

Напевно, у школі ви чули про Десятинну церкву, відому як перший мурований храм Київської Русі. Її будували у 989—996 роках за наказом князя Володимира. У грудні 1240 року храм зруйнували монголи. В історичних джерелах про памʼятку залишилися лише фрагментарні згадки, відсутній опис її цілісного вигляду.

Розкопки на місці руїн почалися в 1630-х роках за ініціативи митрополита Петра Могили. Відтоді дослідження та будівництво на території садиби Десятинної церкви проводилися неодноразово. Знахідки археологів розпорошені по різних колекціях в Україні та Росії, не все опрацьовано. Велике зібрання матеріалів із садиби Десятинної церкви зберігається в Національному музеї історії України (МІСТ).

Він може поєднати в одній каблучці золото й титан — так, щоб один метал ставав продовженням іншого. А камені, які він використовує, — австралійські та мексиканські опали, молдавіт, що виник внаслідок падіння на Землю метеоритів, тощо — навіюють думки про екзотичні подорожі. Побачити такі твори можна до 1 серпня в Музеї історичних коштовностей України (філія Національного музею історії України — МІСТ) на виставці «Станіслав Дрокін — ДНК автора». Проєкт курує старша наукова співробітниця МІКУ Ірина Удовиченко.

Станіслав Дрокін застосовує класичні й сучасні технології, експериментує з новими формами та методами. Важливим результатом його пошуків стали експерименти з методом гібридного (подвійного) лиття. Схожий метод біметалевого лиття під назвою ганга-джамна (ganga-jumna) існував у давній Індії. Також його використовували у скіфські часи та в давньому Китаї.

Ще за місяць до проголошення незалежності України, 25 червня 1991 р., Верховна Рада прийняла Закон про митну справу в Україні. Відтоді саме ця дата стала Днем згаданої інституції. Тому запрошуємо вас дізнатися, як функціонувала митна система в часи козацької України понад три століття тому.

Богдан Хмельницький, із огляду на важливість для державної скарбниці, створив митну систему Війська Запорозького ще в першій половині 1650-х рр., але відразу ж віддав її на відкуп. Цієї вельми дивної для нас (і дуже прикрої для сучасників гетьмана) практики дотримувалися майже всі наступні володарі гетьманської булави. До ХVІІ ст. єдиним гетьманом, який спробував змінити такий стан речей, став Іван Мазепа. Саме тому давайте детальніше розглянемо вибухову суміш політики та економіки в митній справі другої половини ХVІІ ст., яку він спробував упорядкувати.

У 1970-х роках на околицях міста Орджонікідзе (нині — місто Покров Дніпропетровської області) планували копати кар’єри для видобутку марганцевої руди. На обраній території була розташована група з 20 курганних насипів, які простягнулися на понад 20 кілометрів. Інститут археології Академії наук УРСР підписав угоду із гірничо-збагачувальним комбінатом, що протягом 10 років проводитиме тут розкопки. Виявилося, що ця місцина багата не лише корисними копалинами, а й скарбами іншого штибу. 21 червня 1971 року в кургані Товста Могила (середина IV століття до н. е.) археологи знайшли легендарну скіфську пектораль.

Механічний годинник – один із найважливіших пристроїв в історії людства. Його поширення в пізньосередньовічній Європі XIII–XIV ст. уможливило суттєве пожвавлення розвитку майже всіх сфер життя, особливо – міської економіки та науки. Британський історик та популяризатор науки Ніл Ферґюсон стверджує, що, окрім зазначеного, історія годинникарства – це ще й один із найбільш наочних прикладів “піднесення Заходу”. Адже, вперше винайдений у VIII ст. в Китаї, механічний годинник найбільшого розвитку отримав саме в Європі. І вже у XVII–XVIII ст. китайські імператори регулярно закуповували витвори європейських годинникарів.

У серпні цього року Національний музей історії України (МІСТ) представить масштабний проєкт про історію Десятинної церкви. Він приурочений до 1025-річчя з дня освячення першого кам’яного християнського храму Київської Русі. Церкву зруйнували монголо-татари під час навали 1240 року. Згодом її кілька разів відбудовували.

1890-ті – початок ХХ ст. є тим періодом, коли в Києві інтенсивно розвивалася система громадського електротранспорту. Звісно, йдеться про трамваї, гуркіт коліс і дзенькіт дзвіночків яких лунали сучасним урядовим кварталом, Європейською площею, вулицями Хрещатиком, Володимирською та Великою Васильківською. Історія омнібусів, «конки» та парового трамвая була недовгою – в 1892 р. їх замінили електричним трамваєм. Київ став першим містом у Російській імперії, де електрифікували трамвайні лінії.

Труднощі перекладу. У Національному музеї історії України спробували розшифрувати скіфський звіриний стиль, аби реконструювати прадавні вірування та ритуали. Про феномен скіфського звіриного стилю дізнавалася Лідія Дмитрашко.

Національний музей історії України представив виставку «Скіфський звіриний стиль». Історики намагалися перекласти зашифровані зображення тварин, що залишили скіфи на теренах сучасної України.