Харків одним із перших постраждав від повномасштабної війни росії проти України, яка почалася 24 лютого. Це давнє козацьке місто є живим підручником з історії України. Статус міста Харків отримав 1654 року. Саме тут був центр Харківського слобідського козацького полку із фортецею з вежами та підземними ходами. В Харкові 1805 року було відкрито один із перших світських університетів. А в 1820‑х місто стало центром відродження української культури. Тут з’явилися перші видання з мовознавства, історії, літератури та етнографії.

Активна фаза російсько-української війни посилила інтерес до певних аспектів німецько-радянської війни 1941–1945 років. Зокрема – щодо співвідношення загиблих солдатів і офіцерів воюючих сторін. В істориків дотепер існують кардинальні розбіжності стосовно цього.

Всупереч сучасній ворожій пропаганді, ідея українського національного простору не була вигадана ані більшовиками, ані західними «генштабами» на початку 20 століття. Уявлення про українські етнічні землі від Сяну до Дону і від Прип’яті до Чорного моря органічно сформувалося в українському середовищі вже на початку національного відродження в першій половині 19 століття.

19 березня відзначає свій день народження Ліна Костенко – видатна українська поетеса та письменниця, авторка пророчих слів: «І жах, і кров, і смерть, і відчай, і клекіт хижої орди, маленький сірий чоловічок накоїв чорної біди».

Творчість поетеси в ці нелегкі для України дні є надзвичайно актуальною. Звернімо увагу на історичний аспект її масштабного доробку, що має зв’язок з експонатами Національного музею історії України – МІСТ.

Не буде перебільшенням твердження, що історія київських скарбів – це історія їх численних пограбувань та менш численних спроб збереження. Розповімо про найприкметніші з них. Зокрема, про ті, які можна побачити в Національному музеї історії України та його Скарбниці.

Які пам’ятки із зібрання Національного музею історії України свідчать про внесок Вікентія Хвойки в українську археологію

21 лютого 2022 року виповнюється 172 роки від дня народження Вікентія Хвойки – знаного дослідника археологічних пам’яток, талановитого художника, одного із засновників Київського художньо-промислового і наукового музею (тепер – Національний музей історії України). Роботи цього науковця дали змогу створити першу наукову концепцію історичного розвитку землеробського населення Середнього Подніпров’я від кам’яної доби до епохи Середньовіччя.

Експозиція з понад 1000 експонатів про будівлю, що її ніхто не бачив? Це парадокс лише на перший погляд. Сучасна виставка, що відкрилася в Національному музеї історії України (МІСТ), по-новому представляє вже відомі артефакти і відкриває деякі з таємниць трагічно загиблого 1240 року храму та вірян, що намагалися в ньому врятуватися.

Чимало з нас зі шкільних років пам’ятають віхи історії першого кам’яного храму Русі. Він був зведений за наказом Великого князя Володимира 996 року (початок робіт — 989 р.). Церква, присвячена Богородиці, отримала ще назву Десятинна, бо на її будівництво князь віддав десяту частину власних прибутків, населення виплачувало десятину церкві. Вона була осередком утвердження та поширення християнства, державним і культурним центром Русі Х — ХІ ст., князівською усипальницею. Зруйнували храм монголи, захопивши Київ 1240 року.

Національний музей історії України до 30-ї річниці незалежності країни на виставці «10 958 днів незалежності» представить основні суспільно-політичні події останніх трьох десятиліть.

«Від моменту проголошення незалежності Україна починає самостійно формувати власні органи державної влади та створювати систему правових норм, що регулюють суспільні відносини. Три десятиліття поспіль українці будують власну державу, і від багатьох із нас залежить результат цього процесу», — зазначають у музеї.

Для науковця стародавня фальшивка може мати не меншу цінність, ніж оригінал, адже вона є важливим свідком своєї епохи. Український археолог і нумізмат Кирило Мизгін багато років вивчає наслідування та копії римських монет, які виготовляли варвари на території сучасної України. На жаль, чимало унікального матеріалу для досліджень пан Кирило бачить лише на фотографіях з аукціонів, зокрема закордонних. Туди знахідки потрапляють від нелегальних скарбошукачів із металодетекторами, так званих «чорних археологів».

Нині Кирило Мизгін працює науковим співробітником факультету археології Варшавського університету у Польщі. Через специфіку досліджень іноді він відстежує втрати унікальних монет. Про те, чим цінні варварські копії та наслідування та як можна попередити розкрадання пам’яток – у інтерв’ю з Кирилом Мизгіним.

Оглядаючи експозицію, можна зауважити, що історія скіфів, які мешкали в наших степах від середини VII до початку III століття до нашої ери, є однією з найяскравіших сторінок давньої історії українських земель. Особливою майстерністю вирізняються їхні золоті вироби: зброя, кінське спорядження, ритуальні предмети, посуд, ну і, звісно ж, — прикраси. А ще вражають їхні технічні знання та вміння.