У Військовому музеї імені Вітаутаса Великого в місті Каунасі (Литва) у вересні відкрилася виставка «За волю України!» (Paroda «Amžinai laisva Ukraina!» │ Exhibition «Forever Free Ukraine!»). На ній представлено 250 експонатів, пов’язаних з історією українського війська 1914–1923 років із різних музеїв, архівів та бібліотек України і США. Авторами виставки є Національний музей історії України у Другій світовій війні та Фонд Богдана Губського «Україна – ХХІ століття». В експозиції можна побачити два артефакти з колекції Національного музею історії України – МІСТ.
Перший – це військова відзнака Ради Січових Стрільців, створена на початку 1920-х років у Відні (Австрія) за ескізом Михайла Бринського. Легіон Українських січових стрільців виник у серпні 1914 року з численних українських стрілецьких організацій, заснованих у Галичині в 1912–1914 роках. Ним формально керувала Бойова управа. Легіон брав участь у бойових діях 1914–1918 років у Галичині, на Закарпатті, Волині. Січові стрільці започаткували боротьбу за українську державу в Галичині та стали кістяком Української Галицької Армії.
Стрілецька Рада була сформована 19 січня 1918 року як дорадча колегія коменданта Січових Стрільців Євгена Коновальця. У діяльності легіону вона стала вирішальним органом в усіх засадничих справах, зокрема, щодо ідеології, політики та організації. Стрілецька Рада не припинила існування і після реформування німцями полку Січових Стрільців під час гетьманського перевороту навесні 1918 року. Навіть після остаточної ліквідації формування у Новій Чорториї на початку грудня 1919-го Стрілецька Рада продовжувала боротьбу в еміграції. Влітку 1920 року вона переїхала до Відня, 1920-го в Празі створена Українська Військова Організація, 1929-го у Відні – Організація українських націоналістів для подальшої боротьби за звільнення України.
Військова відзнака Ради Січових Стрільців. Початок 1920-х років. Австрія, Відень. Автор Михайло Бринський. МІСТ
У пам’ять Стрілецької Ради та формувань Січових Стрільців був виготовлений знак у вигляді переплетеної гілки калини і монограми «СС». До зібрання МІСТ відзнака потрапила з колекції музею Українського Вільного Університету у Празі (так званої Празької колекції) – українського музею документів часів УНР та Української держави (1917–1921).
Інший предмет із колекції Національного музею історії України на виставці в Литві – нагрудний знак випускника 3-ї Київської школи прапорщиків. Він створений 1917 року, його автор – невідомий. 3-тя Київська школа прапорщиків була сформована 18 лютого 1915 року для підготовки офіцерів у військовий час. До початку Жовтневого перевороту 1917 року на території України розташовувалося дев’ять шкіл прапорщиків. Усі вони мали особисті випускні знаки та жетони, встановлені ще в 1914–1915 роках.
Нагрудний знак випускника 3-ї Київської школи прапорщиків. 1917 рік. МІСТ
У листопаді 1917 року на території України спалахнули збройні конфлікти між прихильниками Тимчасового уряду та більшовиками. Так у Києві вуличні бої точилися три дні. На боці комісаріату Тимчасового уряду опинилися майже всі школи прапорщиків, розташовані в місті. 20 листопада 1917 року (за новим стилем) було оголошено про створення Української Народної Республіки. Одразу після цього військовий секретар Симон Петлюра видав наказ про вислання з території України або повне розформування всіх неукраїнізованих частин. Дія документу поширилася на військові навчальні заклади, зосібна, вирішили розформувати школи прапорщиків. Тому вже в листопаді 1917-го київські школи прапорщиків виїхали з міста.
Виставка «За волю України!» триває у Військовому музеї імені Вітаутаса Великого в Каунасі до кінця травня 2023 року.
Підготувала Олена Дживдживянц, провідний зберігач відділу нумізматики Національного музею історії України