Статер. IV ст. до н. е. Луканія, Метапонт. Срібна карбована монета вагою 7,38 г та діаметром 21 мм. До зібрання НМІУ надійшла з колекції мінц-кабінету київського Університету св. Володимира. На лицьовому боці монети бачимо голову Деметри, прикрашену вінком з колосся, обернену ліворуч. На звороті зображено колос ячменю у центрі поля, ліворуч – щипці. Праворуч вертикально – напис: МЕТА.
¼ статера. Приблизно 330–300 рр. до н. е. Ольвія. Золота карбована монета вагою 2,11 г та діаметром 12 мм. Монета знайдена та території Ольвії під час археологічних розкопок 1974 року. На лицьовому боці монети – голова Деметри, обернена ліворуч. На звороті – дельфін, обернений ліворуч. Під ним – напис: OΛ.
Деметра (грец. Δημήτηρ или Δηώ) – одна з найшанованіших богинь Стародавньої Греції. Її культ був поширений у Північному Причорномор’ї.
Деметра – богиня плодючості, помічниця землеробів, що наповнює їхні житниці щедрими плодами землі. Вона – берегиня життя, яка дарує здатність плодитися людям, тваринам, рослинам, землі. Для стародавніх людей ця богиня уособлювала матір-землю, яка дає життя всьому живому та приймає до себе померлих. У римській міфології Деметру називали Церерою.
Деметра – дочка Кроноса і Реї, сестра Зевса, який врятував її та інших братів і сестер від жорстокого батька. Після перемоги над Кроносом Зевс став правителем над людьми та богами, а Деметра стала однією з його дружин. Вона народила йому дочку – Персефону, яка була настільки вродливою, що в неї закохався її дядько, брат Деметри і Зевса, Аїд – бог підземного царства мертвих. Викрадення Аїдом прекрасної Персефони стало однією із найтрагічніших подій у долі Деметри.
Окрім дочки Персефони, Деметра мала двох синів Плутоса і Філомела від смертного чоловіка Іасіона-героя. Син Плутос уособлював для стародавніх греків багатство. Інший син Деметри і Іасіона – Філомел, навпаки, був бідним. За переказами, він купив у свого брата Плутоса двох биків, запряг їх у плуг та став першим землеробом.
На честь Деметри у Стародавній Греції влаштовували свято Тесмофорії, яке тривало 5 днів у багатьох містах Стародавньої Греції. Організовували і брали на себе всі витрати на організацію свята жінки, які належали до найбагатших і найвпливовіших родин. Дійства цих містерій – поклоніння Деметрі у храмі, жертвоприношення свиней, скорбота і піст в пам'ять про розлучення Деметри з її дочкою Персефоною. На завершення Тесмофорій влаштовували веселий бенкет з музикою і танцями.
Найвідомішим культом Деметри були Елевсінські містерії, що відбувалися у місті Елевсіс, розташованому поблизу Атен. Саме у це місто, за переказами, прийшла Деметра у глибокій скорботі за своєю викраденою Аїдом донькою, щоб жити серед смертних людей. Першим жрецем Деметри став цар Келей, в палаці якого знайшла прихисток богиня. Відтоді у цьому місці у лютому святкували Малі, а у вересні – Великі містерії, присвячені Деметрі.
Всі обряди культу Деметри проводили для покращення родючості землі, розмноження тварин та народження дітей. Веселі бенкети, які супроводжували культ Деметри, свідчили про радість, яка надана людству у багатстві врожаю і народженні дітей.
Стародавні греки зображали Деметру у двох іпостасях: вродливою юною дівою з пишним хвилястим волоссям кольору стиглої пшениці або літньою жінкою, вкритою покривалом, яке стародавні греки вважали символом скорботи.
Підготувала Зінаїда Зразюк – завідувачка сектору нумізматики, фалеристики, медальєрики та боністики науково-дослідного відділу збереження фондів НМІУ
Колажі Анастасії Доманової
