Іграшка-свищик «Півник», художник: Анастасія Пошивайло. Іграшка-свищик «Курка». Автор Омелян Желєзняк. Київські експериментальні майстерні, 1959 р.

Щороку в перший день літа в Україні та світі відзначається Міжнародний день захисту дітей. Цей день – нагадування про необхідність захищати права дитини, щоб усі діти мали щасливе, сповнене турботою, життя. Важливим елементом процесу пізнання навколишнього світу дитиною є гра та іграшка.

У фондовому зібрані Національного музею історії України зберігається велика колекція дитячих народних іграшок. Традиційно в Україні іграшки виготовляли із різноманітного матеріалу – глини, дерева, лози, тканини, паперу. Це був переважно побічний промисел гончарства, художньої деревообробки чи плетіння. Майстри виготовляли речі для вживання у побуті, водночас створювали їхні маленькі моделі, що відрізнялися від справжніх лише масштабом. Основні матеріали йшли на вироби для «дорослих», а із залишків створювали те, що дарувало дітям щастя: конячок, візочки, свищики… Виготовляли іграшки подекуди самі майстри-чоловіки, але переважно такою дрібною роботою займалися їхні дружини та діти. 

У колекції НМІУ найбільше саме керамічних іграшок: коників, баранців, цапків, бичків, рибок, півників, оленів, баринь, чортів, фантастичних звірів тощо. Також є сюжетні композиції та монетки – іграшковий посуд, який так назвали, бо на базарі його можна було придбати за копійку (монетку).

Найпоширенішим видом керамічної іграшки були різноманітні свищики (у вигляді пташки або коника), оскільки вважалося, що свистіння відлякує темні сили, оберігає дітей від хвороб та пристріту. Свищики мали здебільшого просту архаїчну форму: схематичні тулуби без зайвої деталізації, узагальнено вирішені голівки.

У ХХ ст. іграшка стає авторською – традиції народної іграшки продовжили неперевершені майстри керамічної пластики. Прославленими майстрами, знаними і в Україні, і за її межами, були Павлина Цвілик, Яків Падалка, Іван Гончар, Анастасія Білик-Пошивайло, Омелян Желєзняк. 

У зібранні НМІУ найбільше авторських іграшок українських художників-керамістів Анастасії Білик-Пошивайло (1930–2010) та Омеляна Желєзняка (1909–1963).

  Підготувала Олена Іванова – завідувачка відділу тимчасових експозицій НМІУ