Усім музейникам відомо про існування Міжнародної ради музеїв (ICOM). Біля витоків цієї організації стояв, був її першим президентом (1946–1953) та активно розбудовував співпрацю музеїв різних країн Чонсі Джером Гемлін (Chauncey Jerome Hamlin) (1881–1963). Цей уродженець Баффало, учасник Першої світової війни, свого часу був добре знаним діячем на публічній американській та міжнародній ниві, очолював низку музейних (зокрема, був президентом Американської музейної асоціації у 1923–1928 рр.), музичних, природничих і природоохоронних, юридичних товариств та організацій, співпрацював з ЮНЕСКО. Яскрава сторінка життя Гемліна пов’язана з Товариством природознавства у Баффало, віце-президентом та багатолітнім президентом (1920–1948) якого він був. Завдяки Гемліну музейна колекція товариства розмістилася в новій будівлі у Гумбольд-Парку.
Чонсі Джером Гемлін.
Перебуваючи саме на цій посаді, Гемлін надіслав до Києва 3 березня 1939 р. із резиденції у Гумбольд-Парку (Баффало, штат Нью Йорк) листа, який нині зберігається в архіві НМІУ. Цей документ цікавий не лише тим, що підписаний майбутнім засновником ICOM. Інтригує його зміст та адресат. Президент Товариства природознавців звертався до безіменного «директора Церковно-Археологічного Музею Духовної Академії»! Що це означає, адже згаданий музей не існував вже два десятиліття? А у США тоді досить добре були обізнані щодо подій у Києві. Принаймні те, що місто було в УРСР («U.S.S.R.»), у Баффало точно знали. Ба більше, його назву писали як «Kyiv», а не «Kiev». Як тут не згадати не вельми легку нещодавню міжнародну кампанію, спрямовану на те, аби за кордоном вживали таки українську форму назви міста, а не російську. А напередодні Другої світової війни саме так і було.
Церковно-археологічний музей Київської духовної академії був дуже відомим у Російській імперії. Про нього добре відгукувалися й у сусідніх країнах. Проте згаданий лист із США подає ще один промовистий та повчальний факт заслуженої оцінки відданої праці на музейній ниві – про знаменитий ЦАМ, частина колекції якого входить до фондів НМІУ, чули й за Атлантикою, і ця інформація подолала понад тисячу кілометрів у часи без «світової павутини».
Чонсі Гемлін дбав про розбудову Музею науки (Buffalo Museum of Science). Цю установу створено 1929 р. на основі колекцій Товариства природознавства у Баффало, що виникло ще у 1861 р. Американець пропонував київським колегам обмін дублетними оригінальними предметами чи копіями зразків первісного мистецтва, необхідними для створення нової експозиції, та просив надати їхні фото або ж вказівки на публікації для попереднього ознайомлення. Також Гемлін пропонував надіслати книжку про свій музей та хотів отримати опубліковані каталоги «ЦАМ». Він заохочував адресата визначитися із бажаними для отримання за обміном американськими чи іншими матеріалами.
Невідомо, чи надіслали із Києва до Баффало якусь відповідь, адже українським музейникам тоді було не до співпраці із західними колегами: колекція ЦАМ була розпорошена, не завжди зберігалася у належних умовах, а музейними установами пройшла хвиля репресій. А от Музей науки у Баффало існує донині, його колекція налічує понад 700 тис. екземплярів, що ілюструють всі форми та вияви життя. Тож співпраця можлива...
Підготував Максим Яременко, доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу пізньосередньовічної, ранньомодерної та нової історії України НМІУ
