У разі хвороби ми часто, оминаючи лікаря, шукаємо порад у інтернеті, розпитуємо друзів і родичів, зазираємо у старі нотатки… А тепер уявімо, що лікар далеко, телефон та інтернет ще не провели. Справжнє щастя, якщо у вас під рукою виявиться старий (а, отже, мудрий!) лікарський зошит, де містяться рецепти на всі випадки. А якщо такий зошит є у вашого сусіда, вам закортить його якнайшвидше… ні, не відфотографувати й не відксерити, а переписати від руки. Ви ж бо на початку ХІХ століття!
Отож, сьогодні ознайомимося з унікальним документом із фондів НМІУ. Він свідчить про неофіційний, приватний бік життя родини видатного українського археографа Осипа Максимовича Бодянського та її сусідського оточення. Це особистий зошит батька вченого – Максима Гавриловича (1783–1846), священика з селища Варви Полтавської губернії. Зшиток містить тексти лікарських та господарських порад і рецептів.
Зошит належав Бодянському-старшому до його смерті в 1846 році.
На першому аркуші читаємо красивий напис: «Сия тетрадь принадлежит диаконскому сыну Максиму Бодянскому 1805-го». Саме тоді Бодянський-старший розпочав свій зошит. Але от дивина: наступний аркуш заповнений іншим почерком! Далі рука Бодянського-старшого таки з’являється і поступово витісняє іншу руку. Хто ж цей «більш-ніж-співавтор» Бодянського-старшого? Можна припустити, що ним міг бути його батько або старший брат.
На аркушах зошита – виписки на тему здоров’я. От, наприклад, один із заголовків: «Разныя выписки для здравия человеческаго». Цікаво, що перший рецепт у зошиті стосується чоловічої краси: «Способ чтоб волоси расли». Далі можна побачити поради «от кашелю» або на випадок, «ежели голова болит крепко». Окрема добірка нотаток присвячена «моровому поветрию» з переліком ознак чуми та народних способів лікування. Заголовок іншого цікавого розділу – «Выписка из Економическаго Журнала, какъ помагать человеку, если случится быть в болезни и прочим» – свідчить про те, що нотатки зробили з «Економічного журналу», що друкувався в Москві наприкінці XVIII ст.
Утім, зошит Бодянського-старшого не був простим зібранням рецептів. Поміж виписок про здоров’я міститься вірш на 2,5 сторінки під назвою «Хощеши ли человѣче всегда быти въ здравиі…».
Зрештою, натрапляємо на розділ із іншою тематикою: «Сокращение науки быть учтивым» – скорочений запис французького твору про правила ґречної поведінки в суспільстві. Серед виписок є порада: «Учтивость требует нас, чтобы всякому вышему нас оказывали возможное почтение сниманием шляпы и уступанием везде первенства, а иначе почтут нас глупыми». Трапляються також і доволі пікантні рекомендації: «Весьма глупо сделал бы тот, кто бы в присутствии других отирал те части тела, коли натура соблаговолила».
Про найцікавішу, другу, частину читайте у продовженні. А найголовніше, будьте здорові!
Підготував Вадим Арістов, науковий співробітник відділу науково-видавничої діяльності НМІУ
