Минуло 80 років, відколи почався один із найкривавіших військових конфліктів людства, масштабність і жахливість якого важко усвідомити й сьогодні.
«Україна 1939–1945. Кривавий шлях» – виставка в Національному музеї історії України, приурочена до 80-річчя початку Другої світової війни. Куратор виставки – провідний науковий співробітник НМІУ, кандидат історичних наук Богдан Скопненко – розповідає про головні завдання свого проекту.
Пане Богдане, в чому Ви вбачали своє першочергове завдання як куратора? Що хотіли насамперед донести цією виставкою?
Десятиліттями радянська пропаганда створювала образ Радянського Союзу як героїчного борця та переможця над нацизмом. Проте реальна історична дійсність була іншою. Саме Радянський Союз разом із нацистською Німеччиною розв’язали цей найкривавіший конфлікт. Єдина відмінність між ними полягала у тому, що у підсумку СРСР виявився у таборі переможців, Німеччина ж – у таборі переможених. Тому про події серпня-вересня 1939-го переможці воліли забути. Також союзники не охоче згадували про Мюнхенську змову і Чехословаччину, яку віддали Гітлеру без єдиного пострілу, за мовчазної згоди Британії та Франції. Саме тому одним із завдань є демонстрація злочинної сутності більшовицького режиму та його відповідальності у розв’язанні світової війни.
Ваша експозиція без глорифікації та патетики демонструє жах війни. Натомість у радянські часи десятиліттями людям подавали цю трагедію лише через призму «героїчної перемоги радянського народу над фашистськими загарбниками».
Наступне наше завдання – розвінчання міфу про «Велику Вітчизняну війну». Його культивування було вкрай необхідним для існування самої більшовицької комуністичної системи, яка, як і будь-який тоталітарний режим, не могла існувати без мітів. Такі ідеологічні штампи, як «героїчний подвиг», «славетна перемога», «спільна героїчна боротьба братніх народів проти фашистських загарбників», органічно вписувалися у церемоніал нового культу, який на десятиліття став одним зі стовпів тоталітарної системи. Насправді міт про героїчну «Велику Вітчизняну війну» має надто мало спільного з реальною історичною дійсністю. Тим не менше він виявився живучим, оскільки подекуди і сьогодні має потужний вплив на сприйняття та трактування воєнних подій. Навіть адаптувавши у своєму сприйнятті величезний масив оприлюдненого за останнє десятиліття фактичного матеріалу, суспільна свідомість продовжує розглядати історичну дійсність через призму радянських ідеологем.
Виставковий проект доносить інформацію про злочинну сутність більшовицького та нацистського тоталітарних режимів. Вони спільно почали Другу світову війну та відповідальні за злочини проти людяності, які були здійснені ними на території України в роки війни. Виставковий проект наголошує на трагізмі подій, у які було втягнуто український народ, що не мав своєї національної держави.
На виставці представлені оригінальні зброя, військове спорядження, нагороди та однострої протиборчих блоків – нацистської Німеччини та комуністичного СРСР. Окрім цього, бачимо нашивки примусових робітників, жетон військовополоненого, експонати часів Карпатської України, Голокосту, визвольної боротьби…
Наша музейна експозиція показує персоналізований вимір історії Другої світової війни. Не оминаємо також окупації Угорщиною Закарпаття в березні 1939 року, військової інтервенції СРСР на західноукраїнські землі (вересень 1939 року), бойових дій на території України у 1939–1944 роках, питання військового полону в роки Другої світової війни, злочинів тоталітарних режимів та Голокост в українських землях з 1939 по 1944 роки. Увагу зосереджуємо також на діяльності українського національно-визвольного руху в роки Другої світової війни та участі українців у арміях протиборчих блоків. Також висвітлюється діяльність Української повстанської армії. Попри постійну чисельну та якісну перевагу ворога, вона вела боротьбу за Незалежність.
Україна під час Другої світової війни зазнала катастрофічних людських втрат. Більше десяти мільйонів українців загинуло у полум'ї боїв, під час бомбардувань, голоду, хвороб, а також внаслідок військових злочинів нацистського та більшовицького тоталітарних режимів, які зійшлися в смертельному двобої на українських землях. Саме на території Східної Європи та, зокрема, України спроба знищення нацистами цілих народів та соціальних груп набула жахливих масштабів. Трагедію єврейського народу, яка водночас є трагедією всього людства, намагалися приховати нацисти в роки війни та замовчували комуністи вже у післявоєнний час. Переживаючи жах світової війни, українці були позбавлені власної незалежної держави. Проте сотні тисяч українців боролися як проти нацистського, так і проти більшовицького режиму за свою свободу в лавах повстанців.
