На виставці “Зброя та військове спорядження в колекції Національного музею історії України: від давнини до сучасності” експонуються кращі раритетні взірці зброї та військового спордження з фондових зібрань НМІУ. Серед них є залізне антропоморфне забрало шолома (захисна маска), 1897 р. виявлене поблизу с. Ковалі Канівського р-ну Черкаської обл. у воїнському підкурганному похованні XII–XIII ст. Цей унікальний взірець захисного військового спорядження знайшов власник маєтку у с. Бересняги, що на Канівщині, – археолог-аматор Євген Зноско-Боровський, який особисто та спільно з відомим дослідником М. Бранденбургом розкопав на Канівщині понад 100 курганів різних часів: від доби брони – до середньовіччя.

У 1897 р. Є. Зноско-Боровський передав маску з с. Ковалі (а також виявлені разом з нею кольчугу, шолом, шаблю, сокиру, піку, наконечники стріл, ніж, мідний казан, золоту сережку, точильний брусок, цвяхи від домовини, фрагменти кінського наносника, вудила, стремена) Київському музеєві старожитностей і мистецтв (сучасному НМІУ).

У роки Другої світової війни знахідки з Ковалів були вивезені до Німеччини, і повернулися до музею після війни значно пошкодженими: кольчуга була фрагментована, а у антропоморфної маски була втрачена нижня половина.

Захисну маску з Ковалів дослідники пов’язують з половецьким комплексом захисного військового спорядження. Археологи вважають, що шолом, частиною якого була ця антропоморфна маска-забрало, належить до військового спорядження «чорноклобуцького» населення Поросся ХІІ–ХІІІ ст. або інших тюркомовних кочівницьких народів. Маска з Ковалів реалістично відтворює обличчя горбоносого та вусатого чоловіка європейської зовнішності. Особливістю маски з Ковалів є наявність двох бронзових вух. У лівому вусі та на підборідді маски вмонтовані два рухомі кільця, за допомогою яких забрало з’єднували з кольчугою чи бармицею.