Зображення цього срібного зливку всім добре відоме, оскільки воно є на кожній грошовій банкноті, на емблемі Національного банку України. Монетно-вагові зливки з’явилися у грошовому обігу в період припинення притоку монетного срібла із Cходу, яке було основним платіжним засобом. Гривні мали дещо обмежений характер обігу, бо їх використовували лише у разі крупних платежів та угод. Саме тому монетно-вагові зливки є досить рідкісними одиничними знахідками: частіше зустрічаються у складі скарбів, інколи – із наявними у скарбах прикрасами, але вкрай рідко – з монетами.

Найбільша в Україні колекція монетно-вагових зливків зберігається у Києві у Національному музеї історії України та його філіалі – Музеї історичних коштовностей України.

Нині достовірно відомими є гривні київського, чернігівського, новгородського і татарського типів, а також їхні половинні фракції та зливки із контрамарками. Цікавим є припущення дослідників, що форми всіх типів монетно-вагових зливків ототожнюються із човнами та суднами, що курсували Дніпром та Десною, а також озерами, у часи Київської Русі.

Вашій увазі пропонується гривня київського типу – срібні зливки 6-кутної ромбовидної форми, які часто мають шорстку поверхню, дефекти лиття у вигляді великих та дрібних круглих западин на поверхні, що виникли від гарячого газу. Гривні київського типу датують другою половиною ХІІ – першою половиною ХІІІ ст., визначаючи верхньою межею татарську облогу та штурм Києва у 1239–1240 рр. Середня вага – 160 г, середня проба – 960 проміле.