У Національному музеї історії України зберігаються еполети (офіцерські погони з гаптуванням) до парадного вбрання депутата Галицького станового сейму, що діяв у 1817–1845 роках. На еполетах вигаптовано герб Королівства Галичини та Лодомерії (Володимирії): геральдичний щит з гербами Галичини (три золоті корони), Лодомерії (дві шаховані геральдичні балки), Освенцімського та Заторського князівств (пурпуровий та срібний орли). Цей герб затвердив австрійський уряд у 1782 р.
Королівство Галичини та Лодомерії з Великим князівством Краківським та князівствами Освенціма і Затору в 1772–1918 роках перебувало у складі спочатку Австрійської імперії Габсбургів, потім – Австро-Угорщини.
До складу Королівства Галичини та Лодомерії входили Східна Галичина (колишнє Галицько-Волинське князівство ХІІ–ХІV ст.) з центром у Львові та Західна Галичина з центром у Кракові.
Дорадчим органом при губернаторі Королівства у 1775–1845 роках був Галицький становий сейм (Стани Галицькі). Депутатами Галицького Сейму були магнати, вищі церковні ієрархи, шляхта та двоє представників м. Львова, одним з яких був ректор університету. З 1817 р. засідання Галицького Сейму відбувалися у Львові.
Еполети, подібні до тих, що зберігаються у Національному музеї історії України, у 2017 р. експонувалися у Вавельському замку на виставці «Mundury Stanów Galicyjskich. Wystawa w dwusetlecie ustanowienia» («Мундири Станів Галицьких. Виставка до 200-річчя заснування»). Також там були представлені й портрети депутатів Галицького станового сейму, вбраних у традиційні польські кунтуші з еполетами європейського взірця, що з’явилися у Польщі за часів Варшавського герцогства (1807–1815) і свідчили про приналежність власників таких еполетів до вищого польського офіцерства.
