У Національному музеї історії України зберігається захисний обладунок-кольчуга воїна-кочовика ХІІ – першої половини ХІІІ ст. з кургану № 53 біля с. Ковалі Черкаської обл. Він походить із розкопок Євгена Олександровича Зноско-Боровського в 1897 р.
Комплекс містить 51 предмет. Згідно із публікацією М. Ю. Бранденбурга, кістяк повністю зотлів. На голові воїна містився залізний шолом-шишак, на обличчі – маска. Воїн був одягнений у залізний обладунок, виготовлений із великих кілець. Обладунок вкрився продуктами корозії заліза й затверділостями, набув форми тіла похованого. Також цікаві деталі: кольчуга була роздавлена шарами землі та дошками труни та розбита на багато фрагментів. Ці частинки так добре пасували одна до одної, що кольчугу вдалося відреставрувати.
Вже від початку існування музею комплекс поховання кочовика був постійно представлений в експозиції. Зі світлини 1941 року зрозуміло, що на ту мить комплекс ще повністю збережений, а обладунок-кольчуга – цілий.
Після початку окупації пам’ятка залишалася в місті. Певний час комплекс, ймовірно, експонувався в залі т. зв. «Київській імперії», занепад якої під натиском зі степу мали ілюструвати обладунки та зброя кочовиків.
У 1943 р. колекції музею вивезли на захід. Факт втрати комплексу воїна-кочовика засвідчує акт про збитки. В 1947 р. вивезені до Німеччини археологічні матеріали повернули до Києва.
Численні перевезення під час окупації дорого коштували пам’ятці. Внаслідок згаданих подій Історичний музей втратив один із найвидовищніших комплексів, який був окрасою археологічної експозиції від часів заснування закладу. Крихка та раніше реставрована кольчуга не витримала стількох переміщень і розбилася по місцях склеювання. Для надання кольчузі експозиційного вигляду після війни створили муляж, який дуже віддалено передавав обриси її початкового вигляду. Для цього найбільший за розміром уламок частково доповнили фрагментами з пап’є-маше і записали до науково-допоміжного фонду як муляж. Візуальний огляд муляжу, проведений реставратором Юрієм Бутом, підтвердив, що для його виготовлення використали оригінальний залізний фрагмент.
У кованій залізній масці із двома бронзовими литими вухами була повністю втрачена нижня частина, проте її відреставрували.
Наразі з поховального комплексу збереглися: залізна шабля, наконечник залізної чотиригранної піки, фрагмент наконечника стріли. Золоте кільце, знайдене на місці лівого вуха похованого, нині перебуває в МІКУ. Дерев’яна труна була збита залізними костилями, частина яких збереглася. Наявний точильний брусок, знайдений у ногах небіжчика. В могилі також поховали двох коней, від яких залишилися фрагменти кінського спорядження: пряжки та кільця від підпруг, гвіздки, бронзові орнаментовані бляшки, бронзовий казан та фрагменти шкіряного наднісся. Від трьох залізних стремен зберігся один фрагмент.
Реставрація кольчуги та повернення залишків комплексу в експозицію НМІУ залишається важливим завданням на майбутнє.
