З 1982 р. в останню неділю травня в Києві традиційно святкують день міста. З-поміж різноманітних заходів, які цього дня зазвичай відбуваються у столиці України, вирізняються події, організовані київськими музеями та іншими закладами культури на вшанування славетної історії міста.
Важливою сторінкою були й часи самоврядування за магдебурзьким правом. Київ одержав його наприкінці XV ст., міська громада користувалася нормами магдебурзького права до 1835 р. Згідно з ними, життям Києва керував міський магістрат, який збирався на засідання у будівлі ратуші, розташованій на головній міській площі в центрі київського Подолу.
У Національному музеї історії України (НМІУ) зберігаються кілька реліквій, пов’язаних із діяльністю київського магістрату. Серед них – мідна статуя давньогрецької богині правосуддя Феміди, що до 1811 р. прикрашала фасад київської ратуші та вціліла під час руйнівної пожежі, яка влітку 1811 р. знищила Поділ.
Статую Феміди, що нині експонується на другому поверсі НМІУ, в 1910 р. подарував Київському художньо-промисловому і науковому музею (попереднику НМІУ) І. М. Дашкевич – мировий суддя м. Ходоркова Сквирського повіту на Київщині. Він успадкував цю історичну реліквію від свого тестя – колишнього київського міського голови Ф. І. Войтенка.
Першим дослідником статуї Феміди став відомий мистецтвознавець Данило Щербаківський. У статті «Реліквії київського міського самоврядування» (1925) він розглянув мистецьку та історичну цінність цього артефакту. Науковець зазначав, що під час пожежі 1811 р. на Подолі зникли меч та терези, які тримала Феміда. Він також вказав на подібність барокового вбрання статуї Феміди до того одягу, в якому на іконах XVII–XVIII ст. українські майстри зображали святих мучениць. У розвідці Д. Щербаківський навів текст напису на постаменті статуї Феміди: «Зделана 1777 года за правления господина надворнаго совитника войта Григория Сидоровича Пивоварова, бурмистра Димитрия Александровича и райцы Миколая Леонтовича» та зробив висновок, що це «дуже рідкий і цінний зразок української скульптури цивільного характеру на класичну тему ˂…˃ класична богиня ˂…˃ попала на Україну, тут в руках українських майстрів набула того загального вигляду святих Варвар або Параскев, які звичайно випускали з своїх майстерень українські майстри».
Підготувала Олена Попельницька
