Змійовики – круглі двосторонні підвіски, що поєднують на своїх сторонах зображення християнських святих і язичницький сюжет «горгони Медузи», або «змієногої богині» (звідси назва).

До найкращих екземплярів належить мідний змійовик ХІІ ст. із зображенням Богородиці з немовлям. Походить він із зібрання Богдана Ханенка. Знайдений наприкінці ХІХ ст., до музейної колекції потрапив у 1907 р.

Змійовик містить на чільному боці погрудне зображення Богородиці з немовлям на правій руці, які тісно притулилися одне до одного (тип «Замилування»). Права рука Христа простягнута до лівого плеча Богоматері. Навколо зображення – грецький напис, що перекладається: «Богородиця, блюди і допоможи тому, хто має тебе. Амінь». На звороті медальйона ‒зображення жіночої голови, навколо якої переплітаються дванадцять зміїних тулубів.

Науковці вважають, що ці медальйони використовували як амулети від хвороби. Походять вони від античних амулетів, які містили зображення голови горгони Медузи. Християнство запозичило цей популярний сюжет і пристосувало його до потреб церкви, додавши образ святого на одній стороні. Зберігаючи значення амулета, медальйони набували благопристойно-християнського вигляду.

Перші змійовики на Русі були візантійськими, але вже у ХІ ст. налагоджується їх місцеве виробництво. Змійовики із зображенням Богоматері «Замилування» були найпоширенішими. На Русі з цим іконографічним сюжетом познайомилися в першій половині ХІІ ст., коли з Константинополя до Києва привезли одну з найкращих ікон Богородиці, відому як Вишгородська ікона Богородиці. Змійовики з цією іконографією з’являються у ХІІ ст. і побутують до XV ст.