Скульптура завжди була тісно пов’язана з ідеологією. Ленінський план монументальної пропаганди спрямував образотворче мистецтво у принципово інше русло розвитку. Масово почали з’являтися образи, які раніше навіть теоретично не могли претендувати на мистецьке оспівування. Скульптори, як із власного бажання, так і під примусом, у своїх роботах прославляли комуністичних вождів. Створювалися численні пам’ятники, статуї, барельєфи. Найпоширенішим було використання образу В. І. Леніна. В радянській пропаганді Ленін зображений як сакральна реліквія. Радянська ідеологія створила образ квазілюдини, яка не може померти, захворіти чи помилитися. Такі фігури Леніна виготовляли в 1960-х рр. на заводі «Монументскульптура» ім. Манізера (м. Ленінград, скульптор В. Сичов). Міні-експозиція показує, що культ головного вождя проник у всі сфери суспільства. Дарчі написи «Учасникам дней Украиской ССР в Москве от колектива Академии общественых наук при ЦК КПСС 17.09.1967 г.» та інші свідчать про те, що фігури активно використовували як подарунки.