«Поки буде залишатися бодай одна краплина моєї крові, я буду битися з ворогами свого народу, і нехай я не можу битися з ними зброєю, але я б’юся різцем і долотом» – це слова видатного українського митця Ніла Хасевича, який під час боротьби ОУН і УПА за державну самостійність, обрав життя повстанця. Видатний український графік Ніл Хасевич народився 25 листопада 1905 року на Рівненщині. У 14 років трапилася жахлива трагедія: підвода, на якій їхали Ніл і його мати, потрапила під поїзд. Мати загинула, а Ніл утратив ліву ногу. Після тривалого лікування став до навчання у рівненській майстерні Василя Леня. Згодом Лень допоміг йому вступити до Варшавської академії мистецтв.
У 1930-х роках Ніл Хасевич був відомим художником у тодішній ІІ-й Речі Посполитій. Його роботи виставляли у найкращих галереях міжвоєнної Європи. Він був майстром олійного живопису та графіки, які згодом проміняв на агітаційні гравюри для УПА.
Польська пацифікація та радянська окупація України не могли залишити Ніла Хасевича байдужим. У 1935 році, після знайомства зі Степаном Бандерою, він стає до лав ОУН (Р). У розпал Другої світової війни художня майстерність Ніла Хасевича як ніколи знадобилася для української пропаганди. На початку 1943 року він йде добровольцем (псевда «Бей-Зот», «Джміль») у загони УПА під командуванням Романа Шухевича. Воїн-художник, який палав повстанчим духом, попри інвалідність, твердо вирішив віддати свій талант визвольній боротьбі.
«Митцям його рівня, мабуть, важко уявити, як можна було творити шедеври художньої графіки в умовах підпілля, та ще й у підземеллі, при світлі нафтової лампи, але «Бей-Зот» зумів пристосуватися до обставин і плідно працювати», – згадував про Ніла Хасевича полковник УПА Василь Галаса.
По завершенні Другої світової війни совєти продовжували здійснювати терор проти українців. Розуміючи, що це варто розголосити на весь світ, альбом Ніла Хасевича «Волинь у боротьбі» підкидають делегатам ООН українські емігранти. Відповідь Кремля не забарилась – упродовж 1949–1951 років загони МДБ проводять каральні рейди Рівненщиною у пошуках автора пропагандистського альбому.
Криївку, у якій працював Ніл Хасевич було викрито у селі Сухівці на початку 1952 року. 4 березня кдбісти оточили повстанців, але ті живими не здалися – Хасевич застрелився з особистої зброї разом зі своїми двома охоронцями. В експозиції Національного музею історії України збереглися печатка та кліше для бофонів роботи Ніла Хасевича.
У колекції Національного музею історії України представлено роботи Ніла Хачевича печатка ОУН 1940-х рр., а також кліше сотника 1940-х рр.
