В’ячеслав Максимович Чорновіл посідає чільне місце серед українського політикуму періоду здобуття незалежності. Разом із іншими видатними діячами української культури він започаткував національно-визвольний рух шістдесятників та дисидентів. Був учасником Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, згодом – одним із ініціаторів створення Української Гельсінської спілки. Чорновола неодноразово ув’язнювали за «антирадянську пропаганду», він пробув у таборах суворого режиму 17 років. Голова Народного Руху України, один із ініціаторів проголошення Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України. Провідник національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х – початку 90-х рр. ХХ ст.
25 березня 1999 року, близько о пів на дванадцяту годину ночі, на 5 кілометрі автодороги Бориспіль – Золотоноша (Бориспільський район Київської області) автомобіль «Тойота Корола», у якій перебував В’ячеслав Чорновіл разом із прес-секретарем Народного Руху України Дмитром Понамарчуком та водієм Євгеном Павловим, повертаючись із чергової прес-конференції НРУ в Кіровограді (тепер – Кропивницький), рухаючись в бік Борисполя, зіштовхнувся з вантажівкою КамАЗ-55102 із причепом, навантаженим зерном. В’ячеслав Чорновіл та його водій загинули на місці, Дмитро Понамарчук був госпіталізований із важкими травмами. Троє пасажирів КамАЗа не постраждали.
Обставини смерті В’ячеслава Чорновола досі залишаються нез’ясованими: видимість в той день була нормальною, отже, водій повинен був побачити вантажівку, яка, розвертаючись, стояла посеред дороги. Вже наступного ранку, не дочекавшись висновків експертів, керівник МВС Юрій Кравченко заявив, що це – нещасний випадок, а іншої версії слідство не розглядатиме. Згодом унаслідок серцевого нападу помер один із трьох пасажирів КамАЗу, а водія вантажівки, Володимира Куделю, після винесення йому вироку у скоєнні ДТП із важкими наслідками, згодом несподівано амністували.
Похорон В’ячеслава Чорновола став однією з наймасовіших акцій часів незалежності – у процесії взяли участь 150– 250 тисяч людей. Це наймасовіший похорон в Україні.
Представлений експонат – сорочка, в яку був одягнений В’ячеслав Максимович в день загибелі.
