Поет вперто відмовляється бронзовіти на п’єдесталі: його портрети та ініціали «ТГШ» можна бачити на протестах, на знаменах військових, графіті і не тільки. Його слова надихають на боротьбу – і так повелося ще з 19 століття.
Основні етапи шевченкової біографії відомі загалу. Кріпацтво, згодом слава і визнання як поета та художника в Петербурзі (за видання збірки поезій «Кобзар» 1840 року та альбому «Мальовнича Україна» 1844-го), арешт за антимонархічні ідеї, які виявили в творах поета слідчі у справі Кирило-Мефодіївського товариства в 1847 році. Через висміювання царя та підтримку ідеї вільної України поета заслали в солдати в далекі казахські степи, із забороною писати і малювати. Але це його не зламало.
Поштова марка УНР із портретом Тараса Шевченка. 1919–1920 роки. Австрія, Відень. Національний музей історії України
За свідченням Максиміліана Ятовта, який познайомився з Тарасом Шевченком в Уральську, для поета «незалежна Україна залишалась основною мрією, а революція – настійливим прагненням». Його доля нагадувала сучасникам мучеництво перших християн, а для нащадків стала «одкровенням».
Могила Шевченка на Чернечій горі біля Канева стала ключовим місцем пам’яті для національно свідомих українців. Недарма влітку 1891 року в цьому місці четверо студентів – Іван Липа, Микола Байздренко, Михайло Базькевич і Віталій Боровик – присягнули на вірність Україні. Згодом вони заснували «Братство тарасівців», у програмі якого вперше було сформульовано радикальне на той час гасло незалежності.
Могила Тараса Шевченка на Чернечій горі. Листівка початку 20 століття. Національний музей історії України
З різних спогадів знаємо, що у 1900-і роки екскурсії з Києва на Тарасову могилу часто влаштовував Микола Біляшівський – директор Київського художньо-промислового музею (його «спадкоємцями» є Національний музей історії України та Національний художній музей України). В самому ж музеї 1911 року вперше організовано виставку творів Тараса Шевченка.
Поетова постать не давала спокою імперській владі і після його смерті. У 1911 та 1914 роках (відповідно, у 50-ліття роковин смерті та у століття від народження Шевченка) його могилу охороняла поліція для запобігання «українським маніфестаціям». Проте, як виявилось у 1917 році, коли почалася Українська революція, спинити національний рух було неможливо.
Шевченківська виставка 1911 року в Київському художньо-промисловому музеї. Національний музей історії України
«Борітеся – поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!», – ці слова з шевченкової поеми «Кавказ» (1845) знані не лише українцям. Президент США Білл Клінтон цитував їх у своїй промові, виголошеній у Києві 5 червня 2000 року. Під час війни з Росією вони стали гаслом нашої боротьби, яке вселяє віру в перемогу.
Колаж на заставці Катерини Бруєвич
