Опанас Маркович. Зображення на листівці. Україна. Початок ХХ ст. Із зібрання НМІУ.
В цей день 200 років тому народився Опанас Маркович (1822-1867) — знаний науковець та громадський діяч ХІХ ст. Він походив з відомого козацько-старшинського роду Марковичів, представники якого відігравали важливу роль у суспільному житті українських земель XVIII — ХХ ст.
Опанас Маркович одержав ґрунтовну освіту, зокрема, вищу здобув на першому відділені філософічного факультету Київського університету Святого Володимира. Саме там познайомився з Миколою Костомаровим, Пантелеймоном Кулішем та іншими, з яким згодом утворять Кирило-Мефодіївське братство (1846-1847). Цю спільноту, з огляду на положення їхніх програмних документів, нині вважають першою модерною українською політичною організацією. Після арешту російською владою учасників братства, Опанас Маркович був засланий до м. Орла. Там він познайомився зі свою дружиною Марією Вілінською. Ймовірно, саме під впливом чоловіка Марія, етнічна росіянка, зацікавилася українською культурою. Будучи талановитою літераторкою, вона увійшла в історію літератури під псевдонімом Марко Вовчок.
Ще навчаючись в університеті, Опанас Маркович розпочав свої етнографічні дослідження, які охоплять майже всі регіони підросійської України, зокрема, і Кубань. За час активної наукової діяльності вчений збере кілька сотень пісень з нотами і близько 50 тисяч (!) приказок, прислів’їв та загадок. Зібраний Марковичем матеріал буде систематизований і виданий фольклористом Матвієм Симоновим в 1864 р. під назвою “Украінські приказки, прислівъя и таке инше. Збірники О.В. Марковича и других. Спорудив М. Номис. С.-Петербург : В друк. Тиблена і комп. И. Куліша, 1864” (один з примірників цієї рідкісної книги нині зберігається у фондах наукової бібліотеки Національного музею історії України).
Титульна сторінка видання “Украінські приказки, прислівъя и таке инше. Збірники О.В. Марковича и других...”.
Повернувшись із заслання, Опанас Маркович працював на різних державних посадах здебільшого на Чернігівщині. Крім того, брав активну участь у громадівському русі. Сімейні негаразди, фінансова скрута й сухоти суттєво вкоротили йому віку. Опанас Маркович помер у 45 років, останній спочинок знайшов на Болдиних Горах у Чернігові.
Підготував старший науковий співробітник Анатолій Бараннік
