18 вересня (за н. ст. 30 вересня) 1841 р. у м. Гадяч на Полтавщині народився Михайло Петрович Драгоманов – український історик, публіцист та громадський діяч. Вихідець із козацької старшини, він закінчив гімназію у Полтаві та Університет Святого Володимира (сучасний КНУ ім. Т. Г. Шевченка), кілька років викладав у alma mater античну історію.
Михайло Драгоманов активно цікавився літературознавством та фольклористикою, водночас став одним із перших істориків, хто почав виводити історію становлення української державності з часів середньовічної Русі. Михайло Петрович вважав, що українцям, створюючи свій культурний продукт, варто взоруватися на європейські зразки та не зважати на тодішню метрополію. Безумовно, такі ідеї Драгоманова, революційні як на ХІХ ст. й актуальні дотепер, не лишилися поза увагою імперських органів влади. Після виходу Емського указу у 1876 р., що значно обмежував розвиток українського руху, «неблагонадійний» Драгоманов емігрував на Захід, але підтримував зв’язки з українськими громадськими діячами по обидва боки Збруча. Останні роки життя провів у Софії, де став очільником університетської кафедри, професором. Помер 2 липня 1895 р.
Науковий доробок Михайла Драгоманова настільки значний, що бібліографії його праць виходили окремими виданнями, звісно, вже в часи незалежності. У книгозбірні Національного музею історії України є прижиттєві видання творів Драгоманова, а також тих текстів, де він був науковим редактором і перекладачем. У 1876 р. побачив світ переклад із французької його авторства одного із томів праці з історії стародавнього Сходу професора Франсуа Ленормана, присвячений Єгипту. У постійній експозиції до огляду представлено «Политические сочинения», що вийшли друком у 1908 р.; на фронтиспісі книги — портрет автора (на фото).
Перший том магістерської дисертації М. Драгоманова має назву «Вопрос об историческом значении Римской империи и Тацит» (1869 р.). Примірник, що нині є частиною музейного зібрання, автор подарував Касіяну Никоновичу Жуку, лишивши свій підпис на титульній сторінці праці. Пізніше книга потрапила до бібліотеки Інституту археології АН УРСР. У ній М. Драгоманов приділив чимало уваги міжкультурним взаємовпливам у Римській імперії, позитивним та негативним оцінкам сучасників звичаїв, що в ній панували. Також його цікавили початки формування популярних у тогочасній Європі ліберальних ідей, корені яких сягали історії стародавнього Риму.
Надія Кравченко, наукова співробітниця
відділу історії України ХІV – поч. ХХ ст.
