Слово “студент” вперше почали використовувати ще в стародавньому Римі. Так називали людей, які наполегливо працюють та навчається, – всіх, хто займався пізнавальною діяльністю. У середньовічній Європі, починаючи з XII ст., “студентами” почали називати і викладачів, і учнів перших університетів. Лише згодом, з появою вчених звань у викладачів (магістр, професор), термін “студенти” закріпився лише за тими, хто навчався в університетах.
Українські студенти, як окреме явище, фіксується ще з XIV–XV ст., коли молоді люди вирушали навчатися з українських земель в італійські, французькі, польські та інші університети. Місцеве студентство виникає у XVI–XVII ст. з появою перших середніх і вищих навчальних закладів: Острозької академії, братських шкіл та Києво-Братської колегії (згодом – Києво-Могилянської академії). Так, у Львівській братській школі “спудеями”, або “студентами”, традиційно називали тих, хто не лише вчився, але й був вчителем-репетитором.
У XVII–XVIII ст. студенти Києво-Могилянської академії мали власне самоуправління (зокрема, два студентські братства), власну Конґреґаційну Благовіщенську церкву (збудовану для них Петром Могилою) й випрацювали низку власних свят та традицій. До останніх, зокрема, належали Благовіщення і Богоявлення. В Академії у ці дні студенти не навчалися і не працювали, хоча ці свята ще не можна було назвати аналогами сучасного дня студентства.
Наприкінці XVIII – в ХІХ ст. на українських землях засновуються класичні університети: Львівський, Харківський, Київський, Одеський та Чернівецький. Тогочасними аналогами сучасного дня студента були урочисті заходи з нагоди закінчення навчального року і початку рекреацій – канікул. За часів УСРР/УРСР неофіційним днем студентства був “Тетянин день” (12 (25) січня), традиції святкування якого беруть початок із дня заснування Московського університету (1755 р.).
Нині в Україні офіційним (згідно з Указом Президента) днем студента є 17 листопада – Міжнародний день студентів. Це свято започатковане у пам'ять про трагічні події нацистської окупації Чехословаччини. Під час Другої світової війни в окупованій Празі студенти та викладачі 28 жовтня 1939 р. вийшли на демонстрацію для відзначення річниці утворення Чехословаччини. Німецькі нацисти жорстоко розігнали захід, і вбили студента медичного факультету Яна Оплетала. Його похорон переріс в масштабну акцію протесту, яка була також жорстоко придушена. А вже 16 листопада Адольф Гітлер наказав закрити чеські заклади вищої освіти, що вже наступного дня було реалізовано й супроводжувалося брутальними арештами, ув’язненнями в концтаборі 1200 студентів та стратою дев’яти студентів і активістів. У пам’ять про ці події в 1941 р. Міжнародна рада студентів проголосила 17 листопада Міжнародним днем студентів.
Попри траурний привід, нині свято студентів позиціонується як свято молодості, жаги до життя та нових звершень. Що й не дивно, зважаючи на ту велику роль у суспільних змінах, яку традиційно відігравало і відіграє студентство. Зазвичай свято супроводжується офіційними заходами та самоорганізованими студентами веселими вечірками й танцями. Часто це свято святкують й ті, хто вже давно закінчив виші і хто сприймає його, як нагоду пригадати свою молодість.
Дізнатися детальніше про роль і значення закладів вищої освіти та їхніх вихованців у історії України запрошуємо на екскурсіях та лекціях у Національному музеї історії України!
