З 30 жовтня 2018 р. у Національному музеї історії України відкрита для огляду виставка «Прикраси України».

На виставці «Прикраси України» представлено особисті прикраси людини з найдавніших часів і до сьогодення. На ній експонується понад 500 різноманітних оригінальних виробів із фондів Національного музею історії України. Доповнюють експозицію реконструкції вбрання та стильні аксесуари. Виставка дає можливість простежити еволюцію особистих прикрас від предметів насамперед магічно-ритуального призначення до суто естетичних виробів та визначити модні тенденції щодо прикрас, поширених у різні часи.

Перші особисті прикраси людини з?явилися дуже давно – найбільш ранні зі знайдених на території України датуються добою палеоліту. Матеріалом для їх виготовлення первісній людині правили камінь, кістка, морські мушлі, зуби тварин та людей, ікла хижаків, а також дерево, шкіра, хутро тощо.

Поворотним пунктом у історії прикрас можна вважати початок використання для їх виробництва металу. В VІІ тис. до н. е. людство винайшло техніку механічного формування самородного металу (кування, вигинання, свердління, обточування), а з V тис. до. н. е. – високотемпературне плавлення міді в горнах і техніку литва. В епоху Трипілля (кін. VІ – поч. ІІІ тис. до н. е.) прикраси виготовляли з міді, золота, різних порід каменю, бурштину, кістки, рогу, зубів тварин, кераміки, стулок молюсків. Це були трубчасті та спіральні пронизки, підвіски-амулети, браслети, намиста.

За доби бронзи (поч. ІІІ тис. – Х ст. до. н. е.) значно розширився асортимент прикрас: для голови (діадеми, скроневі підвіски, сережки, шпильки), шиї та грудей (гривни, намиста, медальйони), рук (браслети, персні, каблучки), пояса (пряжки), ніг (браслети).

Відкриття природних золота та срібла заклало основу ювелірного мистецтва. Золото швидко стало символом багатства і влади. На території України перші золоті вироби датуються ІV тис. до. н. е.

З кін. VІІ ст. до н. е. на Чорноморському узбережжі почали розбудовуватися античні міста-держави. Греки привезли із собою поширені в метрополії типи прикрас та одягу, уявлення про навколишній світ, прийоми господарювання.

Чудові прикраси виготовляли у скіфський період (VІІ–ІІІ ст. до н. е.). Найпопулярнішими були зображення тварин або їх частин тіла – голів, ніг, лап, кігтів, очей тощо, які повинні були надати людині сили, зіркості, спритності.

Цікаві зразки прикрас з?явилися в епоху великого переселення народів. Тоді набули поширення чоловічі воїнські пояси, оздоблені металевими пряжками та накладками.

Вишуканістю та виразністю позначені давньоруські прикраси. Особливо популярними були чудові емалеві та чернені вироби.

Тонким смаком вирізнялися прикраси ХV–ХІХ ст. Це різноманітні, часто оздоблені коштовним камінням, діадеми, золоті ланцюги, аграфи, запонки, персні, браслети, брошки, сережки, ґудзики. Справжнім злетом ювелірного мистецтва стала епоха українського бароко (друга пол. ХVІІ – кін. ХVІІІ ст.).

Особисті прикраси людини як особлива галузь культури є цінним джерелом інформації про життя і побут як давнього, так і сучасного населення України. Вивчення їх – це ще й можливість проаналізувати взаємовідносини із сусідніми народами, дослідити культурні впливи.