23 травня на прес-конференції в Національному музеї історії України було презентовано інноваційну технологію системи дворівневого захисту музейних колекції від підмін і втрат UATAG (Unique Authentication Tag) - технології ідентифікації автентичності предметів, захищеної від підробки. Також було оголошено про запровадження цієї унікальної технології в НМІУ.
Спікерами заходу були: представники компанії-винахідника технології UATAG – Юрій Лебедович і Орест Круковський, генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська та начальник відділу з питань музейної справи Міністерства культури Володимир Чорногор. Прес-конференцію відвідали представники 37 музеїв різних областей України, а також представники управлінь і департаментів культури облдержадміністрацій.
Спікери наголосили на потребі ідентифікувати автентичність музейних предметів, коли існує теоретична можливість підміни оригіналу, зокрема при транспортуванні в інші установи на виставки та презентації чи під час інших видів тимчасового експонування.
На думку Тетяни Сосновської, винайдення технології UATAG є визначною подією для музейної діяльності, бо дозволяє швидко, значно дешевше за експертизу, гарантовано ідентифікувати автентичність предметів та убезпечити їх від підміни.
Розробники та винахідники технології UATAG повідомили про те, що обрали НМІУ учасником пілотного проекту для запровадження свого винаходу в музейну діяльність. Рішення запатентовано і є системою дворівневого захисту, що базується на:
1) унікальних бирках із листового прозорого скла з непідробною фактурою тріщин (фізичний захист);
2) розподіленій базі даних Blockchain (цифровий захист), захищеній від підробки та переробки;
3) надійній підтримці переліку цифрових записів, що постійно зростають.
Юрій Лебедович провів презентацію технології UATAG і розповів про те, що бирки ідентифікації автентичності музейних предметів можуть застосовуватися там, де існує теоретична можливість підміни оригіналу на фальсифікат і де експертна перевірка оригінальності буде набагато дорожчою, ніж використання бирки ідентифікації.
Також він зазначив, що винайдена технологія ідентифікації автентичності предметів є надійною на підставі неповторності візерунка скляних тріщин, які є унікальним ідентифікатором конкретного предмета, забезпечує:
- неможливість повторного використання клейкої стрічки, якою бирка кріпиться до експоната:
- 100% гарантію захисту ексклюзивних предметів від підробок;
- миттєву візуальну перевірку оригінальності бирки, яку неможливо використати повторно;
- абсолютну неможливість підробки бирки, що гарантує недоторканість чи непідміну експоната.
Встановлення справжності певного об’єкта відбувається шляхом візуального порівняння унікального візерунка тріщин на прозорому склі бирки. Цей візерунок є невід’ємною частиною пристрою для ідентифікації оригінальності предметів UATAG із його електронним відображенням із захищеної бази даних.
Особливо Юрій Лебедович наголосив на тому, що, на відміну від інших технологій захисту предметів, відомих нині на ринку, ця технологія не вимагає жодних адаптованих пристроїв або програм. Автентичність предмета можна виявити перед використанням неозброєним оком, використовуючи звичайний QR-сканер.
Застосування бирки ідентифікації автентичності предметів може бути надзвичайно широким – всюди, де існує теоретична можливість підміни оригінала на фальсифікат і де експертна перевірка оригінальності буде набагато дорожчою, ніж використання бирки ідентифікації. Наприклад, для музейних предметів (картин, посуду, одягу, предметів нумізматики, фалеристики, цінних документів) дії можуть бути такими: після висновку експерта бирка, яка закріплена за цим експертом, кріпиться на музейному експонаті відповідним чином (кріплення за допомогою клейкої стрічки, протягування нитки крізь отвори). В іншому разі, оригінальний музейний експонат, найретельніше перевірений групою експертів, за 5 хв. після перевірки може бути замінений перед експонуванням. При використанні запропонованих бирок такий ризик мінімізовано, бо в музейних працівників буде документ про його оригінальність.
Представник розробника Юрій Лебедович та генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська продемонстрували на предметах музейної колекції, як саме прикріплювати бирки, при цьому вказали на неможливість замінити бирку так, щоб цього не було помітно, адже знята бирка втрачає клейкий шар, і прикріпити її повторно не можна. А щоб не пошкодити самі музейні експонати, варто прикріплювати бирку на упаковку або на мотузку, якою обв’язується експонат.
Юрій Лебедович наголосив, що всі QR-коди унікальні, а доступ до власної бази даних матимуть лише ті музеї, які замовили бирки з конкретними кодами. Доступ надаватиметься через «особистий кабінет» на спеціальному сайті, де всі записи будуть зберігатися за новою Blockchain-технологією. Права на інформацію про коди бирок належатимуть компанії UATAG, а права на інформацію про музейні предмети належатимуть музею. Що ж стосується заміни бирок (при реставрації музейного експонату або при відправленні його на виставку та поверненні з неї), то одна бирка знімається, а нова із новим кодом прикріплюється. Водночас, у базі даних робляться відповідні зміни.
Вартість однієї бирки може становити близько 5–7 грн за штуку.
Розробники UATAG наголосили присутнім на тому, що технологія проходитиме пілотну тестову експлуатацію в НМІУ. А опитування музейників, проведене після прес-конференції, дозволить поліпшити використання технології під конкретні вимоги музеїв.
Розробники подарували тестові зразки бирок всім музейним представникам.
Під час дискусії учасники прес-конференції домовилися врахувати побажання музеїв, удосконалити технологію та за кілька місяців зустрітися знову, щоб можна було розпочати повноцінну співпрацю і налагодити виробництво.
Як це працює?
1. Бирка з унікальним “відбитком” тріщин на склі прикріпляється до предмета за допомогою невідривної стрічки (пломби).
2. У разі виникнення сумнівів у автентичності походження предмета користувач сканує QR-код, нанесений на стрічку бирки, за допомогою будь-якого мобільному додатку для зчитування QR-кодів, і потрапляє на сторінку, де міститься інформація про бирку-ідентифікатор, предмет, якому вона належить, та власника/виробника цього предмету.
3. Користувач порівнює скляний візерунок бирки-ідентифікатора, що тримає в руках, із зображенням, яке видає захищена база даних методом накладання або співставлення. Це можливо без застосування жодних рідерів, сканерів та іншого технічного обладнання.
4. Якщо фактура тріщин бирки-ідентифікатора, яка прикріплена до предмета, матиме збіг із фактурою тріщин на фото, оригінальність (точніше – відсутність підміни предмету) буде підтверджена.
Контакти музею: (044) 278-48-64, (044) 278-17-22.
Контакти компанії розробника: info@uatag.com
