Жодне суспільство не може існувати без міфів, вони функціонують у його структурі, відповідаючи за різні сфери життя людини в соціумі. Нестабільне суспільство, яким є український соціум упродовж всього існування України як окремої держави, піддане впливу т.зв. «архаїчного синдрому» – своєрідного захисного механізму від кризових явищ. Як аварійні засоби соціального регулювання, актуалізуються різні міфи, зокрема національні, конспіративні, псевдонаукові, які теж несуть у собі базові архетипні моделі. Серед сучасних міфів, які тиражуються за допомогою мас-медіа та ненаукової літератури, можна натрапити на багато гібридних явищ, таких як «індоарійські міфи України», «Велесова книга», «давньоукраїнські боги і богині» тощо. У вчених такі композиції викликають усмішку та навіть небажання витрачати свій час і зусилля на критику й розвінчання і без того зрозумілого абсурду. Однак говорити про такі міфи сучасності потрібно, хоча б для того, щоб протистояти невігластву та популізму, які вносять не менше деструктивності в суспільство, ніж економічна та державна криза. Точніше, ці явища взаємопов’язані.
Міфом, про який йтиметься на лекції, є міф «Берегиня», що набув неабиякої популярності в українському суспільстві. Цей образ увібрав у себе уявлення про «справжню», «традиційну» українську жінку – дружину й матір та «давню богиню берегиню». Однак сам міфологічний персонаж «берегиня» не має нічого спільного із сучасним образом з однойменною назвою, який, зважаючи на його популярність, є досить затребуваним у нашому суспільстві зараз. На лекції ми поговоримо про цей сучасний міф, з’ясуємо, звідки він з'явився вукраїнському суспільстві, чому здобув популярність і що насправді ховається за назвою «берегиня».
Читатиме лекцію Юлія Буйських – етнолог, кандидат історичних наук. Захід відбудеться в межах проекту «LIKБЕЗ. Уроки історії».
Вхід до Музею за квитком (10 грн.), підніматися на 4 поверх.
