На початку грудня ми оновили виставку «Церква Богородиці Десятинна: архітектурно-мистецький образ». В експозиції з’явилося чимало експонатів з колекції Національного заповідника «Софія Київська». Це уламки мармурового саркофагу, фрагменти фрескового розпису, мармурові та шиферні деталі оздоблення храму, фрагменти фризу кінця 10 століття. А копії фресок та мозаїк з Софіївського та Михайлівського Золотоверхого соборів допоможуть краще уявити те, як оздоблювали храми в той час.
Окремо звернімо увагу на фрагменти фризу із грецьким написом, датованого кінцем 10 століття. Його традиційно пов’язують із зовнішнім оформленням південної стіни Десятинної церкви. Збереглися дев’ять фрагментів фризу. Вони виготовлені з пісковику та вапняку, загальна довжина становить понад 4,5 м. Фрагменти містять 13 різьблених літер грецької абетки. Є різні припущення щодо змісту напису. За однією з версій, це відомий вислів із Апокаліпсиса: «Я є Альфа і Омега, початок і кінець, говорить Господь, який є, був і буде, Вседержитель». Можливо, напис Десятинної церкви так уславлює будівника – князя Володимира.
Капітель. Кінець 10 – початок 11 століття. Десятинна церква, місто Київ. З колекції Національного заповідника «Софія Київська»
Петро Могила, який побудував нову Десятинну церкву в середині 17 століття, дбайливо зберіг «стародавню святиню» – напис із храму, зруйнованого 1240 року. Вже в той час блоки з літерами були безсистемно вмуровані в стіну фасаду і не становили пов’язаного тексту. Після будівництва 1842 року церкви за проєктом Василя Стасова блоки фризу встановили до південної стіни нової церкви над нижніми вікнами. Коли церковну будівлю розібрали в 1935–1936 роках, ці блоки передали до лапідарію (зібрання зразків стародавньої писемності, виконаної на кам’яних плитах) Національного заповідника «Софія Київська».
Фрагменти фризу із грецькими літерами. Кінець 10 століття. Десятинна церква, місто Київ. З колекції Національного заповідника «Софія Київська»
Дякуємо партнерам, які надали для виставки ці унікальні експонати!
Запрошуємо до Національного музею історії України, щоб оглянути фрагменти першого мурованого храму Русі та спробувати уявити його вигляд.
