До 30 січня у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї триватиме виставка «Зброя та військове спорядження: від давнини до сучасності», створена у партнерстві з МІСТ. У експозиції представлено 193 предмети з археологічних фондів Національного музею історії України, а також 92 предмети фондової групи «Зброя та військове спорядження». Артефакти датуються часом від кам’яної доби до 19 століття, унаочнюючи основні традиції зброярства Європи, Близького, Середнього та Далекого Сходу, Кавказу, африканських країн. Розповідаємо про кілька яскравих експонатів, які нині можна побачити у Вінниці.
Обладунок італійського кірасира
На виставці представлена одна з окрас музейного збройового зібрання – обладунок італійського кірасира початку 17 століття. Він складається з шолома, кіраси, захисту рук та ніг, латних рукавиць. Власник цього захисного спорядження, ймовірно, служив у елітній важкій кавалерії, сформованій із представників аристократичних родин.
Усі деталі обладунку сталеві, прикрашені позолотою та гравіюванням. Опліччя декоровано накладними позолоченими розетами. На кірасі гравіюванням та позолотою зображено нагрудний ланцюг, у медальйоні якого – образ Діви Марії. Латні рукавиці пристосовані для користування легкою аркебузою або кавалерійськими пістолетами. Наявність таких рукавиць є ознакою «пізніх» лицарських лат: на межі 16–17 століть європейська кавалерія замість кінної атаки, таранних ударів списами та використання палашів почала застосовувати почергову стрільбу шеренг кінноти.
Цей комплект лицарського спорядження придбав 1890 року на аукціоні в Римі відомий київський збирач старовини Богдан Ханенко. За аукціонним каталогом, обладунки належали маркізу Річчі де Рієті.
Пернач з «полум’яним» оздобленням
На виставці у Вінниці також представлений пернач 17 століття, який, імовірно, є роботою львівських вірменських зброярів. Він також походить із зібрання Богдана Ханенка. Предмет складається зі сталевої бойової частини та бронзового руків’я. Грушоподібну «голівку» пернача утворюють вісім пластин-фланців, площини та ребра яких декоровані позолоченими гравійованими зображеннями шестипелюсткових розеток і язиків полум’я. Руків’я прикрашене гравійованими позолоченими серцеподібними елементами. В торець руків’я угвинчується тригранний стилет із фігурними перехватами й позолоченими зображеннями язиків полум’я. Дуже схожий пернач зберігається в Національному музеї у Кракові.
Італійська аркебуза з колісцевим замком
Аркебуза – гладкоцівкова дульнозарядна рушниця, що в 1370-х роках з’явилася в Німеччині. Назва походить від німецького «haken buchse», тобто «гак + трубка», «гаківниця» (від удосконаленого арбалета). З появою у 16 столітті гранульованого пороху калібр та вага кулі аркебузи зменшилися, що збільшило швидкість та дальність її польоту. Відтоді аркебузами називали легкі малокаліберні рушниці з короткими прикладами, які притуляли до щоки, а не притискали до плеча через значну віддачу від пострілу.
Колісцевий замок винайдено чи-то в Нюрнберзі, чи-то в Італії (Леонардо да Вінчі). Для його виготовлення та експлуатації потрібні колесо з насічкою, пружина, спеціальний ключ, мінерал пірит – сірчистий колчедан для висікання іскри. Складність цих процесів обумовила те, що колісцевий замок монтували на «малосерійну зброю»: пістолети, кавалерійські карабіни, мисливські рушниці.
Предмет із колекції музею, представлений на виставці у Вінниці, виготовлено 1582 року в Італії.
Виставка «Зброя та військове спорядження: від давнини до сучасності» продовжує партнерство МІСТ та Вінницького обласного краєзнавчого музею. Нагадаємо, у 2020–2021 роках у Національному музеї історії України з великим резонансом відбулася виставка «Золото Поділля: історія народів». У експозиції були представлені вироби із золота, срібла, бронзи та бурштину, зброя, прикраси та коштовний посуд, що відображають історію народів, які жили на Поділлі, – від трипільської культури до Середньовіччя. Проєкт започаткував міжмузейний обмін, що передбачає комплексні виставки із зібрань музеїв різних регіонів України.
