28 та 29 листопада 2019 р. в Національному музеї історії України відбулася Щорічна науково-практична конференція. В ній очно та дистанційно взяли участь понад 130 науковців (зокрема, п’ять докторів та тридцять кандидатів наук), які представляли як НМІУ, так і інші музейні, культурні та наукові установи України. Це Національний науково-дослідний реставраційний центр України, Бюро науково-технічної експертизи «АРТ-ЛАБ» (Київ), Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського (Коломия), Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, Музей археології ХНУ ім. В. Н. Каразіна, Музей історії ХНУ ім. В. Н. Каразіна, Київський університет ім. Б. Грінченка, Музей Сержа Лифаря (філія Музею історії міста Києва), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний заповідник «Софія Київська», Одеський національний університет ім. І. Мечникова, КЗ КОР «Яготинський історичний музей», Київський національний торговельно-економічний університет, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Інститут археології НАН України, Національний музей-садиба М. І. Пирогова (Вінниця), Херсонський обласний краєзнавчий музей, Ніжинський краєзнавчий музей ім. І. Спаського, Національна спілка художників України, Музей космонавтики імені С. П. Корольова (Житомир), Національна академія кадрів культури і мистецтва (Київ), Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використання пам’яток історії, культури та заповідних територій, КЗ ЛОР «Львівський історичний музей», Камʼянець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка, КЗ РОР «Рівненський обласний краєзнавчий музей», Кіровоградський обласний художній музей (Кропивницький), Бережанський краєзнавчий музей (Тернопільська обл.), Обласний комунальний музей Богдана Лепкого в м. Бережанах, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України, Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури (Київ), Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Університет митної справи та фінансів (Дніпро), Краєзнавчий музей м. Горішні Плавні (Полтавської обл.), Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного, Музей історії Долинянського р-ну (Долинськ Кіровоградскої обл.), НІАЗ «Ольвія» (с. Парутине Миколаївської обл.), Одеський муніципальний музей особистих колекцій ім. О. В. Блещунова, Львівська національна академія мистецтв.
Свій виступ українською мовою надіслали колеги з Національного музею Республіки Казахстан (м. Нур-Султан, Казахстан), які, на жаль, не змогли бути присутні особисто на конференції.
Робота конференції відбувалася на чотирьох секціях: «Історія формування музейних колекцій. Музейні колекції як історичне джерело. Наукова атрибуція фондових колекцій», «Археологія та давня історія України», «Мистецькі музейні зібрання. Наукова реставрація музейних предметів» та «Актуальні питання музеєзнавства. Екскурсійна робота, музейна педагогіка», «Історія ювелірного мистецтва» (яка працювала 29 листопада у філії музею – «Музей історичних коштовностей України».
Всього було заслухано 82 доповіді, багато з яких викликали жваву дискусію серед учасників конференції, зокрема «Реставрація і довготривале збереження тіла М. І. Пирогова – заслуга сучасної медицини» З. С. Мартинової (Національний музей-садиба М. І. Пирогова), «Цехові книги записів як джерело вивчення генеалогії та соціальної історії Гетьманщини (за матеріалами НМІУ)» В. В. Безпалька (НМІУ), «Ціна спасіння: церковно-релігійне життя в Роменській протопопії другої половини XVIII століття у світлі грошових витрат (за матеріалами НМІУ)» М. В. Яременка та інші.
За матеріалами роботи конференції у 2020 р. планується видання збірника доповідей її учасників «Науковий вісник Національного музею історії України» (випуск 6).
