Рукописні документи (понад 13 тис. од. зб.) – назва фондової груи, яка об’єднує музейні предмети, що типологічно є документами, без врахування матеріалу і техніки їх виготовлення.
Великий внесок у формування колекції зробив перший директор Київського художньо-промислового та наукового музею М. Біляшівський. Спочатку зібрання документів зберігалось у науковій бібліотеці музею, а у сер. 1920-х рр. було виділено в окрему фондову групу. Її фондоутворювачами стали меценати. Так, у 1912 р. Варвара Ханенко передала музеєві документи XVIII ст. У 1914 р. до музею надійшли паспорти, подорожні, привілеї, універсали від дійсного члена Київського товариства старожитностей і мистецтв К. Болсуновського. У тому ж році Київська міська управа передала понад 80 карт і планів Києва і його околиць. Універсал гетьмана Юрія Хмельницького (1661) надійшов від родини Терещенків.
У 1925 р. до Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка надійшли документи з колекції відомого історика і архівіста В. Модзалевського, у 1936 р. – з Київського центрального архіву давніх актів Університету св. Володимира та частина колекції Київської археографічної комісії, у 1939–1940 рр. – документальне зібрання Київського музею революції.
Значних втрат фонд зазнав під час Другої світової війни, коли частину колекції було евакуйовано до Уфи, а решта загинула.
Після реевакуації, оскільки майже всі інвентарні книги були втрачені, у 1948 р. були створені нові книги «РД». У повоєнний час група поповнювалася за рахунок дарувань приватних осіб, закупівель та завдяки плановому науковому комплектуванню.
Матеріали групи датовані від XV ст. до сьогодення. З документів XV–XVIII ст. (бл. 300 од. зб.) 35 написано на пергаменті, решта – на папері, переважно з філігранями. Документи зазвичай містять підписи видатних історичних осіб: польських королів, молдавських володарів, українських гетьманів, російських царів та імператорів тощо.
До XV ст. належать три документи: привілей польського короля Владислава ІІ Ягайла містечку Скаришеву на право проведення ярмарків за магдебурзьким правом (1432); грамота молдавського господаря і воєводи Стефана (1472); купча на продаж Гнатом Микитичем Івашці Сапежичу маєтку з селянами і землями у Брацлавському повіті (1499).
XVI-м ст. датуються бл. 11 од. зб., переважно грамоти, привілеї та накази польських королів; Олександра І Яну Сапезі на володіння землями та селянами в Брацлавському повіті (1500); Олександра І Яну Сапезі на заснування замку та міста (1504); Сигізмунда І Сапезі Павлу Івановичу на підтверження права володіння землями і селянами (1529); Сигізмунда ІІ Августа Коронному скарбу про сплату секретарю Андрію Фрічу Мордржевському утримання за вісім кварталів (1571).
Серед документів XVII–XVIII ст. переважають універсали українських гетьманів та представників козацької старшини, що поділяються на документи, які регулюють земельні питання або судочинні справи, а також військові та службові документи сер. XVII ст. – 1764 р. Універсали написані на 1-2-х аркушах паперу з філігранями, скріплені підписом та печаткою з зображенням козака з мушкетом на плечі та шаблею на боку.
У фондовій групі представлені: 4 універсали Генеральної військової канцелярії; 2 універсали гетьмана Ю. Хмельницького; 3 універсали гетьмана П. Дорошенка; 8 універсалів гетьмана І. Мазепи; 2 універсали гетьмана І. Брюховецького; 5 універсалів гетьмана І. Скоропадського; 2 універсали Д. Апостола; 3 універсали К. Розумовського.
Серд писемних пам’яток ХІХ ст. (239 од. зб.) поч. століття датовані 3 масонські грамоти (що засвідчували членство в ложі та ступінь посвяти) вросійських лож «Астрея» і «Олександра благодійності до коронованого Пелікана» та польської «Північний щит». Взірцем жалуваних грамот є грамота Олександра ІІ глухівському купцю Артемію Яковичу Терещенку на дворянство (1872).
Найбільше писемних джерел належить до ХХ–ХХІ ст. Це, зокрема, документи видатних громадсько-політичних та культурних діячів: М. Грушевського, М. Біляшівського, В. Хвойки, Є. Чикаленка, О. Антонова, М. Стражеско, Д. Граве, І. Їжакевича, Т. Яблонської, С. Лифаря, А. Солов’яненка, А. Роговцевої.
У 2013–2015 рр. до колекції надійшли музейні предмети, зібрані під час Революції Гідності, та матеріали, які висвітлюють хід воєнних дій на сході України.
