Фонд «Східні слов’яни та їх сусіди. Давньоруська держава Київська Русь. Київ Х–ХІІІ ст.» налічує 127 849 од. зб. Доба середньовіччя є одним із найяскравіших і найнасиченіших подіями періодів у історії України. Музейні предмети фонду належать до широкого хронологічного періоду, починаючи з кін. ІІI ст. до н. е. і закінчуючи археологічними матеріалами ХVIII–ХIX ст.
У фондовій групи зберігаються чималі за обсягом, складом та інформативністю колекції пам’яток зарубинецької та черняхівської культур. Зарубинецьку культуру кін. ІІІ ст. до н. е. – ІІ ст. відкрив видатний археолог, перший зберігач Археологічного відділу музею В. Хвойка, який у 1899 р. виявив могильник з трупоспаленням біля с. Зарубинці на Київщині. Подібний поховальний обряд В. Хвойка зафіксував також у могильниках інших місцевостей Середнього Подніпров’я (Ржищів, с. Вишеньки, Пухівка на Київщині, Канів, с. Суботів на Черкащині, гора Юрковиця у Києві тощо). Крім того, у фонді зберігаються матеріали з київського Корчуватівського могильника, який у 1937–1940 рр. досліджував І. Самойловський. Ці знахідки стали останньою археологічною колекцією, отриманою музеєм перед Другою світовою війною. В 1950-х – 1970-х рр. Київський історичний музей провів низку самостійних археологічних експедицій. Однією з них стала багаторічна експедиція (1965–1973), під час якої Г. та І. Шовкопляси дослідили на Оболоні у Києві одне з найбільших поселень зарубинецької культури (І ст. до н. е. – І ст.). Цінність колекції з цієї памʼятки (понад 20 тис. од. зб.) полягає в тому, що вона представлена закритими комплексами – житлами та господарськими ямами.
Черняхівська культура була одним із найбільших соціально-економічних і культурних утворень у др. чв. 1 тис. н. е. на території Південнно-Східної Європи. Її також відкрив В. Хвойка, під керівництвом якого в 1900–1901 рр. проходили розкопки могильника в с. Черняхів на Київщині. До зібрання НМІУ входить одна з найбільших колекцій знахідок черняхівської культури в країні (понад 5 тис. од. зб.) з понад 50 могильників і поселень у с. Вила-Ярузькі на Вінничині, селах Волоське, Микільське на Дніпропетровщині, селах Августинівка, Ново-Олександрівка, Привільне на Запоріжжі, містах Обухів та Ржищів, селах Велика Бугаївка, Дідівщина, Жуківці, Ромашки на Київщині, містах Сміла та Чигирин на Черкащині, селах Врублівці, Лепесівка, Лука-Врублевецька на Хмельниччині та ін. Окрасою збірки є унікальна пам’ятка – глиняний глек із сільськогосподарським календарем IV ст. із с. Ромашки на Київщині.
У фондовій групі також зберігаються окремі пам’ятки пшеворської культури (зброя І–ІІІ ст. із с. Гач біля м. Пшеворськ у Польщі) та невелика колекція матеріалів культури карпатських курганів IV ст. із розкопок ІА АН УРСР 1987 р. під керівництвом Л. Вакуленко у с. Пилипи на Івано-Франківщині.
Фонд містить нечисленні пам’ятки київської культури (межа ІІ/ІІІ ст. – перш. пол. V ст.), яку сьогодні більшість археологів вважає єдиним джерелом всіх слов’янських культур раннього середньовіччя. Це керамічний посуд із розкопок поселення біля Обухова, ініційованих 1972 р. ІА АН УРСР та проведених під керівництвом Н. Абашиної, та горщик із с. П’ятихатка на Київщині, бронзові предмети убору з виїмчастими емалями та ін.
З 512 р. у візантійських джерелах зʼявляються згадки про слов’янські племінні союзи склавинів та антів, матеріальна культура яких на території України представлена пам’ятками празької, пеньківської та колочинської археологічних культур.
У фонді зберігається колекція матеріалів із довоєнних розкопок городища Пеньківка на Кіровоградщині. Невелика колекція із розкопок В. Хвойки 1898 та 1901 рр. на городищі біля с. Пастирське на Черкащині представлена знаряддями праці та прикрасами др. пол. VII–VIII ст. Також до складу фондової групи входить частина виробів з кольорових металів зі скарбу VI–VII ст. в 1909 р. знайденого у с. Мартинівка на Черкащині.
У VIII–ІX ст. на основі празьких, пеньківських і колочинських пам’яток сформувалися райковецька, волинцевська та роменська слов’янські археологічні культури. У межах цих культур виділились групи об’єднаних спільними рисами пам’яток, що територіально збігаються з розташуванням літописних слов’янських племен.
У 1902 р. В. Хвойка та С. Мазаракі дослідили могильник сіверян біля с. Броварки на Полтавщині, матеріали з якого зберігаються у фонді. Пам’ятки древлян представлені матеріалами розкопок курганів у Коростені, здійснених В. Антоновичем (кін. ХІХ ст.) та Т. Мовчанівським (1934), а також різноманітними знахідками з інших населених пунктів Житомирщини. З поселення полян біля Канева на Черкащині походить глиняний посуд (розкопки Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка під керівництвом Г. Мезенцевої, 1950-х – 1960-х рр.) та ін.
Пам’ятки салтівської культури VIII–X ст. представлені окремими знахідками та матеріалами розкопок 1930-х р. гончарного ремісничого центру в балці Канцерка поблизу Запоріжжя. Понад 20 тис. од. зб. складають матеріали давньоруського часу з розкопок Десятинної церкви та садиби Петровського в Києві (розкопки В. Хвойки 1907–1908; Д. Мілєєва, 1908–1914; Т. Мовчанівського, 1936–1937 та М. Каргера, 1938–1939). Також у фонді зберігаються інші археологічні колекції з розкопок у Києві. Це – випадкові знахідки та матеріали із розкопок Замкової гори В. Хвойки, С. Магури, І. Бондаря та В. Козловської (1894–1940 рр.); колекції з розкопок Михайлівського монастиря під керівництвом М. Каргера (1938, 1940); кілька колекцій із розкопок Старокиївської гори під керівництвом С. Кілієвич і П. Толочка (1965–1970); колекція із розкопок В. Богусевича на території Києво-Печерської Лаври (1951).
Географія зібрань та окремих знахідок з міст, городищ, поселень і могильників давньоруського часу охоплює сотні назв населених пунктів на Вінничині, Дніпропетровщині, Івано-Франківщині, Київщині, Одещині, Полтавщині, Черкащині, Чернігівщині, Харківщині, Хмельниччині та ін. З найвідоміших і найзначніших пам’яток варто згадати колекцію з городища Княжа Гора (с. Пекарі на Черкащині), де у 1891–1893 рр. проводились розкопки під керівництвом М. Біляшівського. В 1903 р. В. Гезе здійснив розкопки на городищі Дівич-Гора (с. Сахнівка на Черкащині). Цікавою є колекція з давньоруського міста Білгород (с. Білгородка на Київщині), яке розкопував В. Хвойка в 1909 – 1910 рр. Протягом 1934–1937 рр. Т. Мовчанівський проводив розкопки давньоруського міста Вишгород. У фонді зберігається колекція із розкопок Т. Мовчанівського 1929–1935 рр. на Райковецькому городищі (с. Райки на Житомирщині).
У зв’язку із будівництвом Дніпрогесу та затопленням порогів Дніпра в 1927 р. була створена Дніпробудівська історико-археологічні та етнографічна експедиція на чолі з Д. Яворницьким. Протягом 1927–1932 рр. проводились масштабні археологічні дослідження, результатом яких стало виявлення низки різночасових археологічних пам’яток. У зібранні НМІУ налічується понад 25 тис. од. зб., які охоплюють період від доби каменю-бронзи до ХІV ст. включно. У фонді «Східні слов’яни…» поряд з іншими слід виділити матеріали поховань др. пол. ХІІІ–ХІV ст. із золотоординського кочівницького могильника Кринична Балка поблизу Запоріжжя.
З експедицій КІМ 1957–1959 рр. в Острог на Рівненщині, які очолював співробітник музею І. Бондар, походять колекції археологічних матеріалів від трипільської культури до пізнього середньовіччя. У фонді також зберігаються колекції давньоруського часу із розкопок прикордонних територій РФ, РБ, середньовічного Кавказу.
В 1992 р. до зібрання НМІУ надійшла колекція матеріалів з розкопок ІА АН УРСР 1985–1987 рр. під керівництвом А. Казакова посаду давньоруського Чернігова. У цьому ж році музей отримав понад 1 тис. од. зб. із розкопок ІА АН УРСР 1988 р. під керівництвом О. П. Моці давньоруського гончарного ремісничого центру ХІ–ХІІ ст. поблизу с. Автуничі на Чернігівщині.
До складу фонду входять пам’ятки візантійського часу VIII–ХІV ст. з Криму, виявлені під час розкопок у Херсонесі, посаду міста Сугдея та під час підводних досліджень бухт Судака і смт. Новий Світ Судакського р-ну АР Крим. У 2002 р. до музею надійшла колекція археологічних матеріалів IV–XVІІ ст. із розкопок 1990 р. у Керчі по вул. Театральній.
У 2001 р. НМІУ отримав подаровані державі С. Платоновим 1 315 археологічні матеріали, частина яких (від пам’яток доби великого переселення народів до доби Золотої Орди), зберігається у фонді «Східні слов’яни…».
Окремі експонати для фондової групи передали правоохоронні органи України.
З останніх надходжень варті на увагу матеріали розвідок 2002 р. завідувача сектору НМІУ С. В. Діденка, який біля с. Долиняни на Вінниччині виявив групу поселень черняхівської культури (ІІІ – др. пол. IV ст.). До музею надійшов підйомний матеріал – фрагменти кераміки, предмети побуту, ремісниче та виробниче знаряддя, прикраси, монети, зброя та деталі спорядження вершника.
До колекцій фонду «Східні слов’яни та їх сусіди. Давньоруська держава Київська Русь. Київ Х–ХІІІ ст.» весь час звертаються вітчизняні та закордонні дослідники. Чимала частина пам’яток і колекцій опублікована в академічних виданнях. Експонати фонду відображають історичний процес у розділах експозиції НМІУ «Східні слов’яни. Давньоруська держава Київська Русь», «Україна в XV–XVII ст.» та на постійно діючій виставці «Грошовий обіг в Україні».
Впродовж останнього десятиріччя музейні предмети фонду разом із експонатами інших фондових груп були представлені на закордонних виставках за участю НМІУ: «Золото вершників степів. Шедеври музеїв України» (Італія, Тренто, 2007), «Візантія. Слава і повсякденне життя» (Німеччина, Бонн, 2010), «Золотий горизонт» («Золоті вироби кочовиків України») (Австрія, Лінц, 2010; Німеччина, Ганновер, 2011), «Золоті скарби України» (Японія – Південна Корея: Сінгапур, Хіросіма, Осака, Сеул, 2011–2012), «Меч і златник» (Росія, Москва, 2012), «Кредо – християнізація Європи в середні віки» (Німеччина, Падерборн, 2013).
Ю. Г. Безкоровайна,
зав. сектору «Середньовічна археологія»
