Фондова група «Драгметал. Археологія» налічує 2 365 од. зб. До неї ввійшли археологічні предмети із вмістом дорогоцінних металів. Серед них – пам’ятки доби бронзи, скіфо-античного ювелірного мистецтва, ювелірні вироби доби Великого переселення народів, салтівської культури, ранньослов’янські, часів Київської Русі та Золотої Орди.
Доба бронзи представлена двома срібними спіральними підвісками ямної культурно-історичної спільноти 3 тис. до н. е. у 1980 р. виявленими у селах Миколаївка та Первомаївка на Херсонщині під час розкопок курганів, ініційованих ІА АН УРСР і проведених під керівництвом Г. Євдокимова.
Цінним експонатом скіфського часу є залізний меч із золотою обкладкою руків’я (V–IV ст. до н. е.) із Перещепинського могильника поблизу с. Більськ на Полтавщині. З кургану IV ст. до н. е. поблизу с. Бобриці на Черкащині походять срібні бляхи із рослинним орнаментом. Варті на увагу срібні предмети з поховання скіфської цариці у Мелітопольському кургані IV ст. до н. е.
До культури сарматів належать виявлені у 1974 р. пара золотих підвісок із сердоліком і фрагмент золотого дроту з поховання жриці І ст. з кургану поблизу с. Запруддя на Київщині.
У фондовій групі зберігаються два скарби доби великого переселення народів, що належать до кола старожитностей антів. Першим є скарб срібних і бронзових речей VI–VII ст., у 1907 р. знайдений в с. Мартинівка на Черкащині. Другим – скарб срібних деталей ремінної гарнітури VI–VII ст. із зібрання О. Бобринського, знайдений у 1893 р. біля с. Хацьки на Черкащині. Ці скарби, як і інші подібні коштовні знахідки, розподілені між зібраннями НМІУ та його філіалу МІКУ.
Ще однією ранньослов’янською пам’яткою є срібна антропозооморфна фібула VI–VII ст. з колекції М. Леопардова, у 1890-х рр. знайдена в Києві на вул. Мала Житомирська. Срібні прикраси кін. VII–VIII ст. походять із розкопок В. Хвойки на городищі біля с. Пастирське на Черкащині.
До пам’яток салтівської культури належать деталі срібної ремінної гарнітури з Кіровоградщини та виявлені у 1985 р. у склепі під городищем Бакла (с. Скалисте АР Крим) під час розкопок ІА АН УРСР, якими керував І. Баранов, срібна ремінна гарнітура і золота сережка.
Чимала кількість музейних предметів давньоруського часу походить з зібрань родин Ханенків і Терещенків, розкопок В. Хвойки, В. Антоновича та ін. Окремі срібні прикраси подарував музею С. Могилевцев.
У фондовій групі нараховується понад двадцять скарбів давньоруської доби з Києва та інших населених пунктів України. Це – знайдений у 1864 р. у с. Юрківці на Вінничині скарб срібних прикрас кін. Х – поч. ХІ ст., у 1936 р. переданий до ЦІМ разом з колекціями Музею старожитностей УСВ. До скарбу входять три штамповано-філігранні широкорогі лунниці, лопатеподібні намистини, сережки волинського типу, фрагмент пластинчастого браслета зі сканню тощо. У фондовій групі зберігаються штамповано-філігранна широкорога лунниця, цілі та фрагментовані лопатеподібні намистини, браслети, персні, сережки волинського типу та два злитки з монетно-речового скарбу др. пол. Х – поч. ХІ ст., у 1928 р. виявленого у с. Копіївка на Вінничині.
У фондовій групі представлені срібні скроневі сережки київського типу ХІІ – сер. ХІІІ ст., що походять зі скарбів з садиби Десятинної церкви: знайденого в глиняному горщику (до 1899) та звиявленого Т. Мовчанівським під час розкопок (1936).
Серед київських памʼяток ХІІ – перш. пол. ХІІІ ст. варто згадати скарби срібних прикрас (скроневих сережок, браслетів різних типів, браслетів-наручів, намист, рясен, колтів різних типів, медальйонів), виявлені у садибах Масютина (перетин вул. Великої Володимирської та пров. Десятинного, 1872), Орлова (1901) Гирича (1903) на вул. Трьохсвятительській Софійського собору (1904) та Михайлівського монастиря (1903), у Старому місті (1914), на вул. Стрілецькій (до 1914, 1939) та пл. Михайлівській (1938).
У фондовій групі зберігається срібний кручений браслет Х ст. із зав’язаними кінцями зі скарбу у с. Велика Хайча на Житомирщині, а також пара половецьких срібних сережок ХІІ ст. зі скарбу у с. Пішки на Черкащині.
Зі скарбів і випадкових знахідок кін. ХІХ – поч. ХХ ст. на городищах Княжа Гора (с. Пекарі на Канівщині) та Дівич-Гора (с. Сахнівка на Черкащині) походять срібні колти різних типів кін. ХІ – перш. пол. ХІІІ ст., аграфи, браслети, рясни, скроневі сережки київського типу, шийні гривни ХІ – перш. пол. ХІІІ ст.
Окрасою колекції НМІУ є скарб давньоруських прикрас ХІІ – перш. пол. ХІІІ ст., у 1986 р. знайдений у Києві (вул. Кудрявська, 10) на території літописної місцевості Копирів кінець. Загорнена в тканину знахідка складалася із 23-х золотих намистин, золотого колта з емалевим зображенням птаха на чільному боці та рослинно-геометричною композицією на звороті, золотої рясни, двох срібних браслетів-наручів, бронзового золоченого намиста з восьми намистин і семи підвісок у формі квадрифолія з емаллю та ін.
У 1988 р. до музею надійшов скарб срібних прикрас кін. ХІ–ХІІІ ст., знайдений на хуторі Пісок біля с. Нові Безрадичі на Київщині.
У 1925 р. до ВІМ ім. Т. Г. Шевченка надійшов монетно-речовий скарб ХІІІ–ХІV ст. з с. Василиці (нині у складі Черкас) – срібні дирхеми, персні, сережки-сюльгами, браслети, що нині зберігаються у колекціях НМІУ та МІКУ.
У фондах НМІУ зберігаються понад 800 од. зб. золотих та срібних пам’яток скіфо-античного та середньовічного ювелірного мистецтва (VІ ст. до н. е. – XIІІ ст.), у 2001 р. подаровані державі колекціонером С. Платоновим.
У 2002 р. фондова група поповнилася срібними прикрасами із сіверянського могильника ІХ–ХІ ст. біля с. Липове на Чернігівщині (розкопки ІА АН УРСР 1981 р. під керівництвом О. Моці). У 2005 р. надійшли срібні прикраси з поселення черняхівської культури ІІІ–ІV ст. біля с. Каплівка на Буковині.
Нумізматичний матеріал у фондовій групі представлений срібними римськими денаріями, арабськими дирхемами, монетами Речі Посполитої тощо.
Чимала кількість предметів фондової групи «Драгметал. Археологія» опубліковано в академічних виданнях. За останнє десятиріччя експонати фонду разом з предметами інших фондових груп брали участь у закордонних виставках НМІУ: «Золото вершників степів. Шедеври музеїв України» (Італія, Тренто, 2007), «Золотий горизонт» («Золоті вироби кочовиків України») (Австрія, Лінц, 2010), «Золоті скарби України» (Японія, Південна Корея, Сінгапур, Хіросіма, Осака, Сеул, Сінгапур, 2011–2012), «Меч і златник» (Росія, Москва, 2012), «Кредо – християнізація Європи в середні віки» (Німеччина, Падерборн, 2013).
Ю. Г. Безкоровайна,
зав. сектору «Середньовічна археологія»
