Фондова группа археології «Мідна доба» на 90 % складається із колекцій матеріалів трипільської культури і становить чималу частину археологічного зібрання НМІУ – 61 962 од. зб. основного та 9 232 од. зб. науково-допоміжного фонду станом на 01. 07. 2015 р. В музейному зібранні представлено бл. 150 пам’яток із території від Дністра до Подніпров’я, включно з багатьма епонімними, котрі дали назву як самій культурі, так і різним її типам та групам (Трипілля, Володимирівка, Городське, Жванець, Колодяжне, Коломийщина, Сушківка, Томашівка та інші).
Частина колекцій зберігається та експонується в музеї від часу його заснування (1899). Це матеріали відомого археолога й першовідкривача трипільської культури В. Хвойки із розкопок у Середньому Подніпров’ї, а саме: поселення в історичній місцевості Кирилівські висоти (Київ), поселення поблизу сіл Трипілля, Халеп’я, Верем’я, Жуківці, Стайки, Щербанівка, Білогородка на Київщині, Балики та Щучинка поблизу Ржищева. Матеріали зі згаданих поселень формують іменну колекцію В. Хвойки, який був першим зберігачем у музеї. До експонатів, які започаткували зібрання музею, належать також комплекси матеріалів із досліджень В. Антоновича та Ч. Зборовського поселення Кринички, М. Якимовича – Стара Буда, Ю. Абази – Васильків. Із розкопок поч. ХХ ст., проведених першим директором музею М. Біляшівським з В. Доманицьким і О. Спіциним, походить колекція з Колодистого. Завдяки дослідженням М. Біляшівського зʼявилася також колекція з Борисівки. Із розкопок співробітниці музею, наступниці В. Хвойки, В. Козловської – колекція з Сушківки. У результаті численних розвідок та розкопок 1920-х рр. до музею надійшли колекції із досліджень: В. Козловської – поселень Балики, Верем’я, Жуківці; М. Макаренка – поселень в урочищах Жолудівка і Грушова поблизу с. Халеп’я та Євминка; П. Курінного – Томашівка, Плисків, Райки; Д. Щербаківського, О. Кривицького та М. Котенка – пам’яток на Поділлі (Вила Ярузькі, Бернашівка, Брага та ін.); С. Гамченка – поселень Андріївка, Стіна, Білий Камінь, Колодяжне. Із досліджень 1930-х рр. М. Рудинського на Дністрі – колекції з поселень Озаринці (ур. Попів город), Кадиївці-Бавки; кремінних майстерень Студениця (ур. Біла Гора), Стара Ушиця, Бакота, Загоряни, Конилівка та ін.
Великі за обсягом колекції походять із розкопок 1930-х рр. поселень Коломийщина І під керівництвом С. Магури (до 1937), згодом – Т. Пассек, та Коломийщина ІІ. Понад 6 тис. од. зб. – із розкопок першого великого поселення Володимирівка: Б. Безвенглинського (1928), С. Магури (1936), В. Козловської (1939), Т. Пассек (1940, 1946–1947). Колекція із пізньотрипільського поселення Городського на Волині – із розкопок В. Петрова, Є. Кричевського, М. Макаревича (1930-і – 1940-і рр.). У повоєнні роки до музейних зібрань долучилися матеріали із розкопок Т. Пассек у Борисівці та її розвідок у Пороссі, на Дністрі (Молодове, ур. Поливанов Яр, Петренах, Флорештах); із розвідок С. Бібікова – Лука-Врублевецька; І. Г. Шовкопляса – Коновка. Значний внесок у поповнення трипільської колекції зробила в 1950–1970-х рр. співробітниця музею Т. Мовша: це розкопки поселень Солончени ІІ, Цвіклівці, ур. Гряда; Жванець, ур. Щовб та ур. Лиса Гора; Непоротове (разом із Л. Крушельницькою) і розвідки на Середньому Дністрі – Гаврилівці, Дарабани, Окопи, Оселівка, та на Черкащині – Сушківка, Доброводи, Косенівка, Юрківка. Також надходили матеріали із розвідок Б. Тимощука (Товтри, ур. Брамка); Ю. Малєєва (Тернопільщина: Лисичники, Калагарівка, Блищанка, Грем’ячка). Із досліджень співробітниці музею О. Якубенко – колекції з Володимирівки (1989–1990-і рр.), Жорнівки, Шебутинців. У останній час до музею надійшли матеріали із розвідок В. Захар’єва в Маліївці Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл., В. Товкачевського в Подністров’ї: Слобода-Бушанська, Скалопіль, Писарівка, а також – зі зборів в Романівці В. Гриньківського. Із рятувальних розкопок експедиції музею під керівництвом С. Діденка в 2002 р. надійшли матеріали з поселень біля с. Долиняни на Вінничині.
До 100-річчя відкриття В. Хвойкою трипільської культури в Середньому Подніпров’ї в 1993 р. було відкрито виставку «Дивосвіт Трипілля», на якій впродовж 20 років експонувалося понад 500 кращих предметів фонду. Серед них – з колекції В. Хвойки відомий Халепський скарб кремінних пластин, орнаментований посуд, вироби з міді, а також всесвітньовідомі Володимирівська модель храму, Сушківська модель житла, унікальне зібрання реалістичної пластики.
Матеріали із трипільських колекцій постійно використовуються в експозиції музею, на виставках, зокрема й зарубіжних: Франція, Париж (2005); Італія, Тренто (2007); Канада, Торонто (2008–2009) та інші.
Найкращі зразки виробів трипільської культури представлені в музейних альбомах, каталогах, буклетах.
О. О. Якубенко,
провідний зберігач фондів сектору
«Археологія доби каменю-бронзи»
