Серед старожитностей, представлених в експозиції музею, найбільш загадковими є змійовики – круглі двосторонні підвіски, на яких водночас – по різні боки – зображені християнські святі та язичницький мотив («змієнога богиня», «Горгона»). До найкращих екземплярів належить мідний змійовик ХІІ ст. із зображенням Богородиці з немовлям, що походить із зібрання відомого київського колекціонера і мецената кінця ХІХ – початку ХХ ст. Богдана Ханенка. Знайдений наприкінці ХІХ ст., проте де і за яких обставин – невідомо. До музейної колекції потрапив 1907 року.
Назва «змійовик» – умовна. На одному боці кожного зі змійовиків є зображення змій. Прийнято вважати, що ці медальйони використовували як амулети від хвороб. Перші змійовики на Русі були візантійського походження з грецькими написами, але вже у ХІ ст. було налагоджене місцеве виробництво. Найпопулярнішими були змійовики із зображенням Богоматері з маленьким Ісусом на руках – типу «Замилування». На Русі вони були поширені у ХІІ–ХІІІ ст. І побутували майже до ХV ст.
Ці вироби є свідченням складного переходу від язичницької до християнської релігії та прикладом їхньої взаємодії.