Чумацький віз (мажа). Чумацтво як торгівельно-візницький промисел зародилося дуже давно, але найбільш поширеним стало у XVIII – першій половині XIX ст. Походження слова «чумак» наразі достеменно не з’ясоване, в народі ж чумаків часто пов’язували із назвою хвороби: нібито саме для захисту від чуми «перші далекобійники» перемазували дьогтем свої тіла й сорочки. Чумацький віз називався мажа. Він складався зі снасті, ящика, війя (дишла), чотирьох коліс та ярма. Обов’язковими були також мазниця для змащування осей та важниця для підважування застряглого воза. Мажі мали різний розмір: на найбільші навантажували до 120 пудів (майже 2 т), на найменші – 60 пудів. Кращими вважалися київські – вони були красиві, легкі, але витримували навантаження лише 40-50 пудів.
Мажа з експозиції нашого музею надійшла в 1936 р. з Музею антропології та етнології ім. Федора. Вовка при Всеукраїнській академії наук (ВУАН). А зробив її житель села Новосілки Жукинської волості Чергнігівської губернії (нині це село входить до Вишгородського району Київської області) Іван Филимонович Стукач. Він чумакував до 1866 р., а потім ще кілька років возив ліс на залізницю у Бровари.