Це одна з представлених у музеї робіт Ольги Мацелюх (Горинь). Разом із групою студентів та педагогів Львівського університету Ольга брала активну участь у підпільній боротьбі ОУН та УПА проти радянської влади, тиражувала й розповсюджувала підпільну літературу. За доносами сексотів потрапила в поле зору радянських спецслужб. Заарештована 9 квітня 1952 р., засуджена до 25 років таборів суворого режиму та 5 років позбавлення прав.
Покарання відбувала в Комі АРСР, разом з іншими в'язнями будувала дороги через лісотундру, згодом переведена за полярне коло, а потім - до Казахстану. Торба була вишита Ольгою в 1952 р. у Львівській тюрмі на Лонцького. Вишивка виконана за допомогою риб’ячої кістки, яку Ольга використовувала замість голки. Різнокольорові нитки для вишивання в’язні висмикували зі свого одягу. «Нас в камері сиділо п’ятеро. На допити викликали вдень і вночі, били мене до чорних синців. Але і в таких умовах ми спромагалися вишивати. Вишиваючи, відволікалися від чорних дум. По суті вишивали тугу за рідними і волею. У цих вишивках глибока віра, – це коли не можна поступитися моральним, духовним, інтелектуальним. Молитва, пісня, вірш і вишивка зберегли нас в неволі», – згадує Ольга Горинь.