З 18 січня по 20 лютого 2018 р. у Національному музеї історії України діятиме виставково-освітній проект «(Не)розказані історії» до 76-х роковин від початку вивезення населення України на примусові роботи до Третього рейху.
Саме 18 січня 1942 р. із Харкова до Кельна вирушив перший ешелон із українськими остарбайтерами. З України (в її сучасних межах) примусово вивезли від 2,4 до 2,8 млн жителів. Від 143 до 200 тис. колишніх невільників, яким вдалося вижити, не повернулися в непривітну до «вигнаних на примусові роботи» і «тих, хто перебував на окупованих територіях» радянську державу.
Виставка дасть змогу ознайомитися із реліквіями фондової колекції та простежити процес насильницького перетворення мирного населення, переважно молоді – квіту нації, у найбезправнішу категорію примусових робітників Третього рейху – остарбайтерів («східних робітників»).
Наслідком Другої світової війни як наймасштабнішого зі збройних конфліктів у історії людства та вчинених під час неї злочинів гітлерівського та сталінського тоталітарних режимів стали вбивства на полі бою, смерть, винищення цивільного населення, викривлення людської свідомості та соціальних відносин. Після заборони у ХІХ ст. використання рабської праці на європейському континенті гітлерівці здійснили наймасовіше застосування примусової праці іноземців у економіці Німеччини – 13,5 млн осіб із 26 країн.
Розділи виставки – ніби сторінки знайденого в шафі рідної бабусі, або вже й прабабусі, фотоальбому, який вона показала лише за Незалежної України, бо вже не боялася стигматизації радянським режимом. «Сторінки» мають символічні назви: «Їхати… працювати», «Залишитися… працювати», «Віра», «Надія», «Любов», «(Не)розказані історії», «Непривітна батьківщина», «Пам’ять» та інші.
Спалахи майже небачених сучасниками плівкових фотоапаратів підштовхнуть до пошуку справжнього змісту світлин. Чому парубки й дівчата, вдягнені в рідкісні не лише для радянських колгоспів, а й для міст добротні костюми, позують на тлі ідилічної природи та зручних меблів, але мають відсторонені обличчя? Ніжно-наївні за стилістикою написи на зворотах представлених фотографій стануть «ключем» до розкриття змісту документів і спогадів про відчай розлук, роки щоденної тяжкої праці та незнищенну надію на повернення до власного «Я». Невід’ємною частиною виставки реліквій є планшетна виставка «Служіння за примусом» про підневільних робітників з України в дияконіях Євангелічної церкви Рейнських земель Німеччини. Вона створена на основі оригінальних матеріалів, сповнена фактів, свідчень та надана Громадською організацією «Акція спокути заради миру». Емоційному «зануренню» в реальність чорно-білих зображень, розумінню їхньої бутафорії та безправ’я зображених сприяють оригінальні нашивки з одягу примусового робітника або робітниці. Синьо-білий знак «Ост» носила невідома особа, а унікальний – кольоровий, із зображенням тризуба знак, що демонструється вперше, виявили в Мюнхені представники Фундації імені Олега Ольжича. Демократичному суспільству вкотре стане зрозуміло, як один із тоталітарних режимів демонстрував неповноцінність людини, перетворюючи представників різних національностей, професій, чоловіків, жінок і підлітків у безлику безправну масу. Ідея поваги до прав людини та громадянина, толерантне та недискримінаційне ставлення, особливо до тих, хто втягнутий у вир військового конфлікту, є однією із основних у проекті.
У межах виставки освітня ідея НМІУ «Відкрита бібліотека: Примусові робітники Третього рейху» пропонує знайомство із численною науковою, науково-популярною та художньою літературою, що розповідає про примусову працю українського населення під час Другої світової війни; про ганебне ставлення радянської держави до власних громадян; про відлуння трагедії у просторі культури й мистецтва; про культуру пам’яті та політику пам’яті в Україні, що повернули суспільству знання про цю маргіналізовану радянською ідеологією сторінку української історії ХХ ст. Обговорити зміст прочитаного і отримати відповіді на запитання допоможуть історики музею та волонтери ГО «Акція спокути заради миру». Книги надійшли у бібліотеку музею від Міжнародного фонду «Взаєморозуміння і толерантність», відділу культури, освіти та нацменшин Посольства ФРН, видавництва «Книги – ХХІ», видавництва "Дух і Літера", Представництва Фонду ім. Г. Бьолля в Україні, ГО «Акція спокути заради миру», Міжнародного Соломонового університету та Українського інституту вивчення Голокосту «Ткума».
Також у межах виставкового проекту запланована низка освітніх заходів:
- 20 січня о 16:00 та 21 січня о 14:00 відбудеться авторська екскурсія "(Не)розказані історії примусових робітників Третього рейху як символи епохи", яку проведе куратор виставки – кандидат історичних наук Тамара Куцаєва. У інші дні (у період від 18 січня до 20 лютого 2018 року) ця екскурсія буде доступною за умови попереднього замовлення;
- 21 січня о 12:00 відбудеться лекція-презентація "Пам’ять про примусову працю під час Другої світової війни у викладанні та діяльності волонтерів: досвід Німеччини" ГО «Акція спокути заради миру». Ведучі: очільниця громадської організації Анжела Беляк та волонтерка Амелі Бір.
Адреса Національного музею історії України: вул. Володимирська, 2.
За детальнішою інформацією звертатися за телефоном 068 086 56 07 (Марина).
