Естонська різдвяна листівка. Початок 20 століття. Національний музей історії України
Щороку 9 грудня в світі відзначають зворушливе свято – День різдвяної листівки (Christmas Card Day). Його історія почалася у Великій Британії в 19 столітті, більша частина якого припадає на вікторіанську епоху. В ті часи правила хорошого тону зобов’язували вітати з прийдешнім святом не лише всіх родичів, а й друзів і знайомих. Вітання зазвичай писали на чистому звороті візитівок, які потім розсилали поштою, або їх розносив кур’єр.
Саме так робив щороку англійський підприємець сер Генрі Коул. З 1837 по 1840 рік він відігравав важливу роль під час введення в Англії нової поштової системи, яка зокрема передбачала впровадження поштових марок. Вочевидь саме тоді Генрі Коулу спало на думку створити і поштові листівки. 1843 року він попросив свого приятеля художника Джона Хорслі зробити йому візитівку зі святковим різдвяним сюжетом і написом «Веселого Різдва та Щасливого Нового року!».
Сер Генрі Коул (1808–1882)
Портрет Джона Хорслі (1817–1903) роботи невідомого художника. З колекції Королівської академії мистецтв у Лондоні, Велика Британія
Джон Хорслі створив триптих, у центрі якого зобразив сімейство самого сера Генрі Коула, а з обох боків – бідняків, які отримували різдвяні дарунки – одяг та їжу. Під малюнком художник поставив позначку «Від кого», щоб отримувач міг дізнатися автора вітання.
Файл «Різдво»: Різдвяна листівка Джона Хорслі. Лондон, 1843 рік
Візитівка-малюнок мала шалений успіх. Ідея припала до душі багатьом людям, вони почали вітати близьких та рідних різноманітними листівками. З 1860-х років виробництво різдвяних листівок поставили на потік. З 1870-х вони набули популярності як в Англії, так і у Франції, Німеччині, Швейцарії, Австрії.
В колекції Національного музею історії України зберігаються різдвяні листівки, виготовлені на межі 19 і 20 століть. Спершу їх сюжети були пов’язані з історією Різдва, їх прикрашали релігійною атрибутикою. Дещо пізніше почали набувати популярності картки з моментами світського життя – з образами веселих і безтурботних дітей, різдвяних персонажів, таких як Санта-Клаус, сніговик, олені, а також зі святковими елементами: ялинками, прикрасами тощо.
Австрійська різдвяна листівка. Початок 20 століття. Національний музей історії України
Австрійська різдвяна листівка. Початок 20 століття. Національний музей історії України
Німецька різдвяна листівка. Початок 20 століття. Національний музей історії України
Французька різдвяна листівка. Початок 20 століття. Національний музей історії України
Свої сюжети мали й українські різдвяні листівки. Українські художники Осип Курилас, Олена Кульчицька, Антін Манастирський, Ярослав Пстрак та інші використовували такі святкові символи, як фігурки янголів, дзвони, народні орнаменти, портрети відомих українців, запорожців, колядників, сцени Різдва, різдвяні ялинки і, звичайно, образ святого Миколая.
Листівка «З Різдвом Христовим!». Україна, 1913 рік. Художник Ярослав Пстрак (1878–1916). Національний музей історії України
Листівка «З Різдвом Христовим!». Україна, 1913 рік. Художник Ярослав Пстрак (1878–1916). Національний музей історії України
Сьогодні добра традиція відправляти листівки майже зникла. Але деякі з нас її підтримують, і картки з новими сюжетами доповнюють святкову атмосферу. Більше інформації про історію появи листівок, конвертів, марок, а також про розвиток комунікаційних технологій можна дізнатися в Національному музеї історії України на виставці «На зв’язку!».
Підготувала Альона Якубець, завідувачка відділу новітньої історії України Національного музею історії України
