15 грудня 2000 року відбулася перша масштабна акція протесту, цикл яких увійшов у історію під назвою «Україна без Кучми». Протести, організовані опозицією, тривали протягом чотирьох місяців та були спрямовані на відставку діючого президента України Леоніда Кучми та керівників силових відомств. Приводом до початку таких акцій стали оприлюднені Олександром Морозом записи розмов, зроблені в кабінеті Леоніда Кучми керівником оперативно-технічного підрозділу відділу охорони Президента України Миколою Мельниченком. У стенограмі записів, які налічують сім епізодів, окрім президента, фігурували тодішній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко, очільник СБУ Леонід Деркач та голова Адміністрації Президента Володимир Литвин. Оприлюднені розмови можуть свідчити про причетність найвищих посадовців до зникнення та вбивства журналіста Георгія Гонгадзе, яке ймовірно відбулося 16 вересня 2000 року.
Під час проведення першої акції протесту в центрі Києва було встановлено наметове містечко, яке з перервами функціонувало до 1 березня 2001 року.

Активісти протестів створили громадський комітет опору «За правду!», учасники якого виступали з вимогами відставки Л. Кучми та всіх представників силових структур, проведення незалежної експертизи та чесного розслідування справи зниклого журналіста.

Кульмінацією протестів стали події, які відбулися 9 березня 2001 року. Тоді під час сутичок у центральній частині Києва затримали близько 300 активістів, 19 із яких згодом засудили до 3,5 років позбавлення волі.
В Національному музеї історії України зберігається хустка громадського комітету «За правду!», яка належала співробітнику музею та учаснику протестних акцій – Олександру Хоменку.

Підготував Антон Богдалов, завідувач відділу історії незалежної України НМІУ