24 липня 1990 року на щоглі біля будівлі Київської міської Ради народних депутатів, був піднятий національний прапор України.
Політика перебудови спричинила зміни політичної системи та появу значної кількості громадських формувань, суттєво змінивши характер виборів. Так, 4 березня 1990 року відбулися перші наближені до демократичних вибори народних депутатів Української РСР, на яких 111 місць у парламенті отримав демократичний блок, створивши групу «Народна рада». Блок набрав більшість голосів у Київській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Волинській областях. Хоча вибори і не привели до повної перемоги демократії, вони мали велике значення, адже була порушена монополія комуністичної партії на владу.
Одночасно з виборами до Верховної Ради відбулися вибори до місцевих Рад, які засвідчили переконливу перемогу демократичного блоку у західних областях, Києві та інших містах. Над органами місцевих рад піднімають синьо-жовті прапори.
Президія Київради 24 липня 1990 року своїм рішенням мала остаточно затвердити у Києві національною символікою синьо-жовтий прапор та тризуб.
До події готувалися завчасно. Представники демократичних рухів заздалегідь пошили синьо-жовтий стяг, привезений напередодні до Києва із Західної України. У першій половині дня на території Софійського собору прапор був освячений представниками Української автокефальної та Української греко-католицької церков. Церемонію посвяти здійснив єпископ УПЦ Володимир (Романюк). Багатотисячна хода, підхопивши прапор, рушила до будівлі Київської міської ради народних депутатів, де відбувалося засідання президії під головуванням Олександра Мосіюка. О 18:30 Президія Київради прийняла протокольне рішення про національну українську символіку у Києві. Рівно о 19:00, під спів гімну «Ще не вмерла Україна», синьо-жовтий стяг був піднятий біля будівлі на другій щоглі.
У листопаді 1990 року історичний прапор було замінено на новий та передано до Національного музею історії України.
Підготував Антон Богдалов, завідувач відділу історії Незалежної України НМІУ
