14 жовтня в нашій державі одночасно відзначають кілька свят: Покрову Пресвятої Богородиці, День українського козацтва (з 1999 р.), День створення Української повстанської армії (1942 р.) та День захисника Вітчизни (з 2014 р.).
Покрова була одним з найголовніших свят козаків. Вони вірили, що Богородиця є їхньою покровителькою, поклонялися її образам, споруджували на її честь храми. Після зруйнування Січі у 1775 році, коли козаки змушені були стати вигнанцями й піти в еміграцію за Дунай, вони взяли з собою ікону Пресвятої Богородиці, аби вона дбала про них і на чужині. Через таке шанобливе ставлення це свято отримало свою другу назву – Козацька Покрова.
Окрасою експозиції «Україна у XVIII cт.» Національного музею історії України є сотенний прапор Лубенського полку, виготовлений у середині XVIII ст. за наказом гетьмана Кирила Розумовського від 8 березня 1755 р.: в усіх десяти полках Гетьманщини виготовляти сотенні знамена із зображенням «Козак з мушкетом». Герб у картуші в обрамленні симетричної композиції з гармат, литавр, сурм, порохівниць, гарматних ядер, прапорів, булави та бунчука розміщено на чільному боці, а на звороті можна – зображення руки, що тримає золотий хрест, в оточенні двох янголів.
1885 р. прапор потрапив до Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії, куди його передав священик церкви с. Сенчанські Скоробагатьки Лохвицького повіту Полтавської губернії Пантелеймон Данилевський. До Другої світової війни реліквія зберігалась у музейних збірках Києва, 1941 р. була евакуйована до Уфи, повернувшись 1947 р.
У 1960-х рр. стало очевидним, що знамено потребує негайної реставрації, експонувати його неможливо. Тоді спеціалістам вдалося призупинити подальшу руйнацію пам’ятки, але ґрунтовні реставраційно-відновлювальні заходи було здійснено лише 2008 р. Саме тоді науковці зробили сенсаційне відкриття: композиція на звороті полотнища з’явилася пізніше, адже під шаром фарби, під золотим хрестом, постали обриси гербу Лубенського полку – рука, що тримає булаву.
