Фондова група «Ранній залізний вік» налічує 26 621 од. зб. Це переважно колекції, що походять із розкопок археологічних пам’яток X ст. до н. е. – перших століть н. е. лісостепової та степової зон України. Початок формування зібрання припадає на кін. ХІХ – поч. ХХ ст. В його основу лягли скіфські старожитності Середнього Подніпров’я з розкопок В. Хвойки 1890–1900 рр. (Пастирське і Мотронинське городища, кургани біля сіл Пруси, Оситняжка, Райгород, Жаботин на Черкащині та Вовківці в Посуллі), О. Бобринського в 1891–1910 рр. (курганні могильники Костянтинівка, Журовка, Турія, Капітанівка, Грушківка Чигиринського пов. та низка інших пам’яток на околицях Сміли), Є. Зноско-Боровського в 1890-х рр. (скіфські поховання біля сіл Бобриця, Бересняги, Ковалі та Курилівка під Каневом), С. Мазаракі, І. Лінніченка та В. Антоновича в 1870-х – 1890-х рр. (посульські кургани поблизу сіл Великі та Малі Будки, Вовківці, Аксютинці, Попівка).
У повоєнний період розпочалося активне комплектування фондів матеріалами доби раннього заліза. В 1948 р. музей одержав матеріали з Пастирського, Шарпівського та Будянського городищ (розкопки ІА АН УРСР під керівництвом І. Фабриціус). У 1955 р. Нікопольський краєзнавчий музей передав частину колекцій зі скіфських пам’яток Надпоріжжя, у 1920-х – 1930-х рр. досліджених у зв’язку з будівництвом у районі Дніпрогесу. В тому ж році зібрання музею поповнилося знахідками з Мелітопольського царського кургану (розкопки ІА АН УРСР під керівництвом О. Тереножкіна в 1954 р.). У 1956 р. матеріали з сарматського могильника Усть-Кам’янка передала до музею співробітниця ІА АН УРСР Є. Махно. В 1958 р. на базі ДІМ було організовано Мельнице-Подільську археологічну експедицію під керівництвом О. Ганіної, яка протягом двох років проводила розкопки на поселенні VII–VI ст. до. н. е. біля с. Іване-Пусте Тернопільської обл. і поповнила музейне зібрання майже на 7 тис. од. зб. Протягом 1950-х – 1960-х рр. фонд суттєво збільшився завдяки надходженню експонатів Кримського краєзнавчого музею. Серед них – матеріали Неаполя Скіфського (розкопки А. Стевена кін. ХІХ – перш. десятиліть ХХ ст.). Упродовж 1965 р. музей одержав предмети чорноліської культури з Суботівського та Тясминського городищ (розкопки О. Тереножкіна 1949–1951 рр.). В 1968 р. завдяки активному сприянню О. Ганіної до фондового зібрання увійшов унікальний набір античного бронзового посуду V–IV ст. до н. е., знайдений біля с. Піщане на Черкащині. Велика кількість надходжень доби раннього заліза припадає на 1970-і – 1980-і рр. Це – передані ІА АН УРСР речі із кіммерійських поховань в кургані Висока Могила (розкопки В. Бідзілі та Е. Яковенко в 1971 р.), знахідки з низки скіфських поховальних комплексів Херсонщини біля сіл Львово (розкопки О. Тереножкіна 1973 р.), Первомаївка, Новокиївка, Каланчак, Кожум’яки, Ювілейне, Бургунка, Дудчани, Вільна Дружина (розкопки Г. Євдокимова 1979–1981 рр.), матеріали кизил-кобинської культури з могильника Дружне-2 та поселення біля с. Партизанське Сімферопольського р-ну Кримської обл. (нині – АР Крим) (розкопки В. Колотухіна 1981–1982 рр.). Тоді ж до музею надійшла частина колекцій із розкопок Більського городища та Перещепинського могильника (розкопки ХДУ ім. О. М. Горького та Харківського палацу піонерів під керівництвом Б. Шрамка 1950-х – 1980-х рр.), а також матеріали сарматського могильника Чугуно-Крепинка (розкопки Донецького державного університету в 1984 р.). У 1974 р. р. зусиллями музейників під керівництвом Л. Романюк було досліджене поховання сарматської жриці біля с. Запруддя на Київщині. Протягом 1979–1981 рр. співробітники музею на чолі з О. Ганіною проводили розкопки поселення ранньоскіфського часу біля с. Залісся на Тернопільщині, збагативши археологічне зібрання музею майже на тисячу одиниць. В 1990-х р. до музейної колекції увійшло невелике зібрання з досліджень поселення культури фракійського гальштату біля с. Лисичники Тернопільської обл. (розкопки Київського університету ім. Т. Г. Шевченка під керівництвом Ю. Малеєва).
За роки незалежності фондова група «Ранній залізний вік» поповнилася новими надходженнями з курганів ранньоскіфського часу біля с. Іванковичі на Київщині (розкопки експедиції відділу охорони пам’яток археології Київського обласного управління культури під керівництвом О. Солтиса в 1994 р.) та смт. Андрушівка Житомирської обл. (розкопки науково-виробничого кооперативу «Археолог» під керівництвом Д. Воронцова в 1990 р.). Значну кількість експонатів було передано до музею правоохоронними органами України.
С. В. Діденко,
зав. сектору «Археологія доби раннього заліза»
