Колекція фалеристики НМІУ нараховує понад 12 тис. од. зб. та охоплює період від др. пол. ХVІІ ст. до сьогодення.
Історія формування цієї коелкції розпочалася в 1830-х рр., коли в заснованому в 1834 р. Університеті святого Володимира зʼявився Мінц-кабінет. У 1930-х рр. три колекції – Мінц-кабінету, Церковно-археологічного музею Київської духовної академії і Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка – були об’єднані. Музейне зібрання постійно поповнювалася за рахунок закупівель, дарувань, а також із персональних комплексів.
У колекції фалеристики є державні та відомчі нагороди, нагрудні, сувенірні, пам’ятні та ювілейні знаки і значки, а також знаки розрізнення. До зібрання увійшли як зразки масових випусків, так і окремі авторські екземпляри. Це роботи українських, західноєвропейських, російських майстрів, виконані з різноманітних матеріалів – бронзи, срібла, золота, металевих сплавів. При їх виготовленні застосовувалися техніки штампування, емалювання (гарячим та холодним способом), гравіювання, чорніння, позолоти.
Колекція державних нагород репрезентована зразками з країн Європи (Австро-Угорщина, Німеччина, Литва, Латвія, Естонія, Данія, Швеція, Польща, Румунія, Франція, Греція, Італія та ін.), Азії (Туреччина, Персія, Імамат Шаміля, Монголія, Китай, Японія, Сіам), Африки (Ефіопія, Єгипет, Туніс) та Америки.
Особливе місце в колекції посідають іноземні нагороди: Великий хрест Ордена Червоного Орла (Пруссія), Військовий хрест Ордена Ернестинського дому (Саксонія), зірка та орден Григорія Великого (Ватикан), орден Христа (Ватикан), орден Святого Яго (Португалія), орден Святого Марина (Республіка Сан-Марино), зірка та орден Білого Слона (Сіам), орден Шаміля (Імамат Шаміля).
Найповніше представлено російські нагороди – від нагородних золотих медалей московського царя Олексія Михайловича до нагород Тимчасового уряду та колишнього СРСР. Найдавніші в музейній колекції – нагородний «золотий» ХVІІ ст., який у Московській державі був відзнакою за бойові подвиги та заслуги, і нагородний «червінець» царівни Софії кін. ХVІІ ст.
На поч. XVIII ст. в Російській імперії сформувалася нагородна система за європейським зразком. У зібранні музею вона представлена орденами Св. Анни, Св. Георгія, Св. Володимира, Св. Станіслава тощо.
Окрім орденів Російської імперії, колекція фалеристики музею містить чималу кількість медалей, нагрудних полкових та ювілейних знаків, виконаних на високому художньому рівні, знаків про завершення освіти у вищих навчальних закладах, зокрема – знак про закінчення Київського політехнічного інституту, знак випускника Університету святого Володимира тощо.
Надзвичайно цікавими є нагороди України новітньої доби. Попередниками власних відзнак нашої держави у ХХ ст. були прості за формою нагрудні знаки та значки, запроваджені з ініціативи Українських січових стрільців у роки Першої світової війни (1914–1918). Серед цих раритетів варто звернути увагу на значки із зображенням галицького лева та красномовним написом «Не ридай, а добувай».
Період визвольних змагань і становлення української державності у вирі Першої Світової війни та революцій представлений українськими орденами, медалями, нагрудними знаками та кокардами. Одним із найважливіших фалеристичних предметів цієї доби в колекції є Орден лицарів Залізного Хреста «За зимовий похід і бої» 1921 р., затверджений у жовтні 1920 р. Головним отаманом військ УНР Симоном Петлюрою для усіх учасників Першого Зимового походу. Ще однією цінною військовою нагородою в музейному зібранні є Пропамʼятна відзнака Української Галицької армії – Галицький хрест із написом «За Україну, її волю, за честь і славу», заснований у 1928 р. Колегією Старшин.
До фондової групи належить нагрудний Знак Ради Січових стрільців (Київське формування) 1919 р.; Пам’ятна відзнака 6-ї Січової стрілецької дивізії Армії УНР 1921 р.; Хрест Симона Петлюри на честь 15-річчя створення Армії УНР для всіх вояків – учасників визвольних змагань 1918–1921 рр.; Хрест на честь 40-річчя відродження Українських Збройних Сил 1957 р.; Хрест на честь 60-річчя відродження Українських Збройних Сил 1977 р.
У 1917–1920 рр. почала формуватися радянська нагородна система. Всього до 1991 р. в колишньому СРСР нараховувався 21 орден. Найдавніший серед них – Орден Червоного прапора, заснований у 1918 р. як вища бойова нагорода Радянської республіки. Крім нього, в музейній колекції фалеристики зберігаються ордени Леніна (різновиди від часу заснування до 1980 рр.), медаль «Золота Зірка» до звання Героя Радянського Союзу та Героя Соціалістичної праці, ордени Вітчизняної війни, Слави, Б. Хмельницького, ордени, названі на честь російських полководців О. Суворова, М. Кутузова, Ф. Ушакова, П. Нахімова, О. Невського.
У музейній колекції є і радянські ордени за трудові досягнення: Орден Трудового Червоного Прапора і Орден Пошани (з 1988 р. – Знак Пошани), Орден Жовтневої Революції (1967), Орден Дружби народів (1972), Орден Трудової Слави (1974) тощо.
З відновленням української державності в 1991 р. та затвердженням її основних символів зʼявилися нагороди Незалежної України. Першою державною нагородою стала Почесна відзнака Президента України, вручення якої відбувається щорічно до Дня Незалежності. У колекції музею є ордени «За мужність», «За заслуги», Богдана Хмельницького та княгині Ольги, а також найвищі нагороди незалежної України – Орден Держави, Орден «Золота Зірка», Орден князя Ярослава Мудрого.
Прекрасні екземпляри колекції фалеристики НМІУ постійно стають обʼєктом вивчення дослідників, науковців і, звичайно, предметом зацікавлення відвідувачів музею, а відтак посідають чільне місце в музейній експозиції та виставках.
А. Л. Васильєва,
старший науковий співробітник відділу нумізматики
Г. М. Гончарова,
старший науковий співробітник сектору медальєрики і фалеристики відділу нумізматики
