Систематизована за історико-географічним принципом колекція західноєвропейських монет НМІУ (бл. 40 тис. од. зб.) складається з колекційної та скарбової частин.
Найчисленнішою є колекція монет Польщі від Владислава Германа (1079–1102) до Станіслава-Августа Понятовського (1764–1793), а також монети республіки Польща (1918–1939) і сучасні монети. У складі колекції є рідкісні золоті, срібні і мідні монети Сигізмунда ІІ Августа (1548–1572), Стефана Баторія (1575–1586), Сигізмунда ІІІ Вази (1587–1632), Владислава IV (1633–1648), Яна Казимира (1649–1668), Яна Собеського (1674–1696), Августа ІІ (1697–1733.), Августа ІІІ (1733–1763). Окрасою колекції є карбовані в Гданську та Торуні донативні дукати Сигізмунда ІІІ (1614) та Яна Казимира (1659).
Наступною за чисельністю є колекція монет Німецької (Священної Римської) імперії: денарії ХI ст., монети-брактеати ХІІ–ХІІІ ст., монети т. зв. періоду «гроша» (XIV–XVI ст.), повновартісний срібний талер, який карбували з поч. XVI ст. і який брав участь у грошовому обігу на території України. Грошова система Німецької імперії представлена монетами, карбованими в містах Ауґсбург, Зальцбург, Нюрнберг, монетами Саксонії, Брауншвейгу, Брауншвейгу-Люнебургу, Гальберштадту, Гамельну, Ганау, Шлезвіг-Гольштейну тощо.
У зібранні зберігається понад 50 знахідок XIV ст. – поч. ХХ ст., виявлених під час земляних робіт або у складі скарбів.
Вартими на увагу є знахідки празьких грошей XIV ст. зі скарбів з с. Малодимитровичі (56 монет) та Іванківського р-ну Київської обл. (1988).
Найбільша кількість скарбів датується XVІІ ст. Серед них – скарб, у 1963 р. знайдений в с. Пекарі Черкаської обл. у накритому чавунною пательнею великому глиняному горщику, що складався із кількох сотень талерів та 30-ти московських «єфимків з ознакою», у 1654–1655 рр. введених урядом Олексія Михайловича для розрахунків з Україною. У скарбі також перебували срібні чоловічі пояси та пряжки, ківш для пиття, перстні, ланцюжки.
У 1979 р. у с. Великі Єрчики було знайдено скарб російських і західноєвропейських монет перш. пол. XVІІ ст., зокрема держав та міст Німецької (Священної Римської) імперії: Пфальц-Цвайбрюккену, графств Сольмс-Ліхтенштейн та Юліх, Клеве, Берг, єпископств Гільдесгайм та Каммін, міст Айнбека, Гамельн та Гільдесгайма.
Не менш цікавими є скарби із с. Красне Білоцерківського р-ну (1938), с. Березань Баришівського р-ну (1957), с. Човгузів Теофіпольського р-ну (дата знахідки невідома), с. Стара Басань Бобровицького р-ну (1963).
Скарби в музейній колекції зберігаються з посудом, у якому вони були знайдені, за наявності інформації – з описом часу та обставин виявлння. Прикро, проте значна частина монет зі скарбів, знайдених від ХІХ ст. до Другої світової війни, була розпорошена в колекційній частині нумізматичного зібрання.
Скарби є важливим джерелом вивчення економічної та політичної історії. У різний час колекцію західноєвропейських монет і скарбів вивчали Я. Волошинський, К. Страшкевич, В. Антонович, К. Болсуновський, М. Біляшівський, М. Петров, В. Шугаєвський, І. Спаський, М. Котляр, Ю. Козубовський та багато інших дослідників.
З. О. Зразюк,
зав. сектору нумізматики, фалеристики, медальєрики та боністики
