З 18 січня по 20 лютого 2018 р. діє виставково-освітній проект «(Не)розказані історії» до 76-х роковин від початку вивезення населення України на примусові роботи до Третього рейху.

Саме 18 січня 1942 р. із Харкова до Кельна вирушив перший ешелон із українськими остарбайтерами. З України (в її сучасних межах) примусово вивезли від 2,4 до 2,8 млн жителів. Від 143 до 200 тис. колишніх невільників, яким вдалося вижити, не повернулися в непривітну до «вигнаних на примусові роботи» і «тих, хто перебував на окупованих територіях» радянську державу.

Виставка дасть змогу ознайомитися із реліквіями фондової колекції та простежити процес насильницького перетворення мирного населення, переважно молоді – квіту нації, у найбезправнішу категорію примусових робітників Третього рейху – остарбайтерів («східних робітників»).

Розділи виставки – ніби сторінки знайденого в шафі рідної бабусі, або вже й прабабусі, фотоальбому, який вона показала лише за Незалежної України, бо вже не боялася стигматизації радянським режимом. «Сторінки» мають символічні назви: «Їхати… працювати», «Залишитися… працювати», «Віра», «Надія», «Любов», «(Не)розказані історії», «Непривітна батьківщина», «Пам’ять» та інші.

У межах виставки освітня ідея НМІУ «Відкрита бібліотека: Примусові робітники Третього рейху» пропонує знайомство із численною науковою, науково-популярною та художньою літературою, що розповідає про примусову працю українського населення під час Другої світової війни; про ганебне ставлення радянської держави до власних громадян; про відлуння трагедії у просторі культури й мистецтва; про культуру пам’яті та політику пам’яті в Україні, що повернули суспільству знання про цю маргіналізовану радянською ідеологією сторінку української історії ХХ ст.