Хата, у якій народився Степан Бандера. Копія. Національний музей історії України
1 січня 1909 року в селі Старий Угринів Калуського повіту на Станіславщині (нині Івано-Франківська область) народився один із головних ідеологів української боротьби за незалежність Степан Андрійович Бандера.
Ще хлопцем він усвідомлював, що боротиметься за Україну, а тому вже на початку 1922 року тринадцятирічним юнаком вступив до «Пласту». Степану Бандері вдалося це з третьої спроби через хворобу суглобів і невисокий зріст. Згодом він став членом Організації вищих класів українських гімназій.
Степан Бандера – гімназист. Копія. Національний музей історії України
За всі роки діяльності Степана Бандеру арештовували двічі: вперше – польський уряд у 1934–1936 роках як одного з організаторів замаху на міністра закордонних справ Другої Речі Посполитої Броніслава Перацького, який 1930 року керував політикою «пацифікації» українців Галичини; вдруге – уряд Третього Райху в 1941–1944 роках після проголошення у Львові Акта відновлення Української Держави.
Степан Бандера – учасник «Пласту». Копія. Національний музей історії України
Важливими досягненнями Степана Бандери стали створення в червні 1941 року Українського державного правління та співавторство тексту вже згаданого Акта відновлення Української Держави, над яким він працював разом з Ярославом Стецьком.
Степан Бандера став символом боротьби України за незалежність, адже під його керівництвом на початку 1930‑х ОУН здійснила низку гучних пропагандистських і бойових акцій. Це підвищило її авторитет серед українців у всьому світі та зародило навколо неї загальнонаціональний визвольний рух. Саме Степан Бандера заклав важливі ідейні засади діяльності організації. Завдяки активному керуванню діяча мережу ОУН було розгорнуто по всій українській діаспорі, виникли такі громадські організації, як Ліга визволення України, Спілка української молоді й Організація оборони чотирьох свобод України.
Паспорт періоду другого ув’язнення Степана Бандери. Копія. Національний музей історії України
Окрім того, за активної підтримки Степана Бандери українці по всьому світу отримували можливість публічно доносити до урядів інших держав правдиву інформацію про Україну й українців, зокрема завдяки виданням «Визвольний шлях», «Шлях перемоги» й «Гомін України». Також саме завдяки підтримці Степана Бандери український визвольний рух у СРСР діяв до 1950‑х років, тоді як подібні організації Литви, Латвії та інших країн проіснували всього лише кілька років.
Зрозуміло, що така боротьба й такий символ були та залишаються небезпечними для росії, що ніколи не полишала імперських амбіцій щодо поневолення України й інших держав. Тож недаремно нині, в умовах сучасної російсько-української війни, слова «бандерівці» й «бандерівщина» асоціюються в росіян винятково з активними українцями, які стали на захист власної держави.
Видання Акта відновлення Української Державності. Національний музей історії України
У Національному музеї історії України зберігаються кілька предметів, пов’язаних із діяльністю Степана Бандери. Насамперед це текст Акта відновлення Української Державності, а також документи й фотографії.
Підготувала Олена Кохан, старша наукова співробітниця Національного музею історії України
