Любомир (Гузар) народився 26 лютого 1933 року у Львові, де й минули його дитячі роки. 1944 року хлопчик разом із батьками, які не бажали опинитися під радянською окупацією, емігрував за кордон. Спершу п’ять років жив та навчався у австрійському Зальцбурзі, потім 20 років прожив у США та 24 роки – в Італії.

Лише 1993 року, після 46 років еміграції, Любомир Гузар повернувся до України. «Мені стали сльози в очах. Я був на рідній землі», – так описував свої враження від повернення на батьківщину Блаженніший Любомир.

В США Верховний Архієпископ Української греко-католицької церкви навчався в Католицькому університеті Вашингтона та у Фордгамському університеті Нью-Йорка, де 1967-го здобув ступінь магістра філософії. У 1960-х познайомився із главою УГКЦ – владикою Йосипом Сліпим, якого радянська влада після 18 років заслання у сибірських таборах відпустила до Риму. Зустріч справила таке велике враження на Любомира Гузара, що він вирішив перебратися до Риму. 1972 року здобув ступінь доктора богослов’я і став ченцем-настоятелем у монастирі Студіон, а потім – і помічником Йосипа Сліпого.

1977 року кардинал Йосип Сліпий, переймаючись збереженням ієрархії УГКЦ, самовільно висвятив трьох єпископів. Про це не було повідомлено папу, що суперечило правилам Ватикану. Одним із цих єпископів і був Любомир Гузар. Таємним єпископом він залишався аж до 1996 року, коли Папа Іван Павло ІІ офіційно цей сан затвердив.

У 2001–2011 роках Любомир Гузар очолював Українську греко-католицьку церкву. За цей час йому вдалося не лише перенести престол УГКЦ зі Львова до Києва, а й фактично змінити  статус церкви з регіональної на всеукраїнську, поступово просуваючи її на схід. Любомир Гузар також став першим у історії УГКЦ патріархом, який добровільно передав владу молодому наступнику.

Омофор – деталь облачення архієреїв УГКЦ. Верховний Архієпископ Києво-Галицький Любомир Гузар використовував його під час богослужінь. Колекція МІСТ

Після відходу з посади глави УГКЦ Любомир Гузар писав книги та дбав про розбудову  громадянського суспільства в Україні. До його думки завжди прислухалися. Любомир Гузар був дороговказом, гордістю нації. Вся його діяльність відбувалася під гаслом, що просто бути добрим недостатньо, добро треба чинити. Останнє діяч вважав обов’язковою умовою, «якщо ми хочемо жити в нормальній країні і таку її передати дітям та онукам».

Любомир Гузар відійшов у засвіти 31 травня 2017 року. Його мудрі слова й нині підтримують українців та стають для них цінними порадами. Нагадаємо такі: «Якою буде наша Україна залежить від нас, від кожного з нас!»

Підготувала Альона Якубець, завідувачка відділу новітньої історії України